Колишній начальник Генерального штабу ЗСУ Віктор Муженко розповів, що думає про оборонну політику Володимира Зеленського, свого наступника Руслана Хомчака і розслідування «Іловайської трагедії».
Віктор Муженко був начальником Генштабу з початку липня 2014 року і фактично керував військами протягом всієї війни на Донбасі.
Президент Володимир Зеленський перед виборами говорив про необхідність покарати винних за трагедію під Іловайськом серпня 2014 року.
Проте призначив замість Муженка, якого самого багато критикують за Іловайськ, його колишнього підлеглого Руслана Хомчака, який безпосередньо командував військами у «котлі».
У розмові з ВВС News Україна Віктор Муженко наполягає, що суд має чітко встановити відповідальних за ту трагедію і розібратися з роллю самого Руслана Хомчака.
Як звільняли з Генштабу
BBC News Україна: Чим далі будете займатися? Залишите армію, можливо, підете в політику?
Віктор Муженко: Цих кількох тижнів, які минули з моменту мого звільнення, напевно, не так багато, щоб обдумати плани на довгострокову перспективу.
Найближчим часом планую відпочити. Відпочити, відійти, якось перебудуватись на інший лад. У мене багато невикористаних відпусток — приблизно півроку.
BBC News Україна: Чи був у вас контакт із командою нового президента Зеленського або з ним самим? Що вам говорили і як аргументували звільнення?
В.М.: Я з президентом України Володимиром Зеленським зустрічався усього двічі. Один раз на репетиції інавгурації у неділю 19 травня. І другий раз — 20-го під час інавгурації. Безпосередньо з ним розмови ніякої не мав і до цього з ним знайомий теж не був.
Не було ніякої розмови ані з ним, ані з кимось із його команди.
BBC News Україна:Як ви дізналися про своє звільнення?
В.М.: Про звільнення я дізнався, як у нас заведено в багатьох випадках, із засобів масової інформації, коли перебував у Брюсселі на засіданні військового комітету НАТО, — за день до засідання у форматі «НАТО — Україна».
BBC News Україна: Як сприйняли західні партнери таку новину, що приїхав до них начальник Генштабу представляти Україну, а тут його звільняють і немає тепер з ким говорити?
В.М.: Сприйняття було неоднозначне, негативне, за великим рахунком. Всі були дуже здивовані цією ситуацією, що прибув начальник Генерального штабу, головнокомандувач ЗСУ на військовий комітет НАТО, що відбувається тільки один раз на рік в такому форматі.
І безпосередньо перед самим засіданням у форматі «НАТО — Україна» ми зі ЗМІ отримуємо повідомлення про те, що вийшов наказ про моє звільнення.
Підходили і запитували: як так можна? Чи були про це якісь попередні розмови, попередні зустрічі? Для них це було незрозуміло, м’яко кажучи.
Ставили мені питання — чи взагалі тепер змінюється курс України? І як нам тепер поводитися стосовно України щодо підтримки і надання допомоги?
Я відповідав, що моє звільнення ні в якому разі не впливає на курс України, а країні потрібно допомагати.
Про Апаршина, Хомчака і Данилюка
BBC News Україна: Ми бачили радника президента з військових питань Івана Апаршина, він дає багато інтерв’ю. Як оцінюєте його професіоналізм, спілкувалися з ним під час служби?
В.М.: Не пам’ятаю спілкування з ним за весь період служби. Він свого часу працював у Міністерстві оборони начальником департаменту, потім працював у Кабінеті міністрів, я з ним безпосередньо не стикався. Можливо, якісь службові наради і проходили з його участю, але безпосередніх зустрічей з ним у мене не було.
BBC News Україна: Як ви оцінили призначення секретарем РНБО Олександра Данилюка — людини з фінансового сектору — на фоні колишнього секретаря Олександра Турчинова?
В.М.: Я не хотів би зараз давати оцінок персоналіям чи кандидатам. Але складається враження, що найсерйозніша загроза для України — це російська агресія — відходить на другий, а можливо, ще і третій план.
У мене поки що немає розуміння того, які будуть кроки у питанні стримування російської агресії. Чи це буде продовження попередніх напрямків і кроків, чи будуть якісь інші напрямки.
BBC News Україна: Які ваші головні досягнення на чолі Генштабу?
В.М.: Головне досягнення Генштабу і ЗСУ — це те, що була зупинена російська агресія на Південному Сході.
Збройні сили з 2014 по 2019 рік змінилися якісно, причому, за всіма напрямками — від кадрового складу до оснащення, озброєння та техніки.
Взагалі структура Збройних сил змінилася. На сьогодні ЗСУ спроможні виконувати свій конституційний обов’язок із захисту незалежності і територіальної цілісності країни.
Один із здобутків — ми маємо армію з бойовим досвідом, одну з небагатьох у світі. Оцінює здобутки суспільство — найвищий рівень довіри до ЗСУ є оцінкою перетворень, які здійснювалися у період з 2014 по 2019 роки.
BBC News Україна: Які помилки ви самі визнаєте і що змінили б?
В.М.: Будь-яка діяльність має недоліки. Можливо, я би змінив деякі підходи у питаннях кадрового забезпечення Збройних сил.
Тому що кадри — це ті керівники, які ведуть за собою колективи. І від їхніх настроїв і професійних якостей, патріотизму, налаштованості на виконання завдань залежить успіх відповідних колективів.
BBC News Україна: Можете назвати приклад помилкових кадрових рішень?
В.М.: Не хотів би переходити на персоналії. Два тижні — для мене ще дуже короткий термін, для того, щоб зробити аналіз і висновки.
BBC News Україна: Які у вас стосунки були із паном Хомчаком, який обійняв вашу посаду?
В.М.: З генералом Хомчаком я знайомий давно. У свій час ми разом проходили службу. Я був спочатку начальником штабу 8-го армійського корпусу, він був командиром 72-ї бригади, яка входила до складу нашого корпусу.
Потім я був начальником штабу, він був моїм заступником, коли я став командиром — він став начальником штабу корпусу. Ми з ним служили разом доволі довго.
У період 2014-2015 років він був моїм підлеглим — начальником штабу командування Сухопутних військ, після того, як я очолив Генштаб. Як мінімум років 12 ми були разом.
BBC News Україна: Як би ви ці стосунки охарактеризували, дружні чи робочі?
В.М.: Нормальні, робочі.
BBC News Україна: Наскільки вдалим рішенням президента є його призначення, на вашу думку?
В.М.: Поки що висновки давати рано, пройшло мало часу з моменту призначення.
Хай працює, і буде зрозуміло. Крім головних керівників, інших змін у команді поки що не відбулося.
Я казав, що головний принцип має бути як у лікаря — не нашкодь. Іде процес, розробляються плани не однією посадовою особою — начальником Генштабу. Це продукт праці всього колективу.
Хто винен в «Іловайській трагедії«
BBC News Україна: Одна з головних речей у військовій сфері, про які говорив і пан Апаршин, і президент Зеленський, що треба ретельно проаналізувати дії командування в Іловайську. Вже доводилося чути, що генерала Муженка можуть зробити головним винуватцем тієї трагедії. Можемо чекати нових справ проти вас?
В.М.: Я абсолютно спокійний в цьому плані. Якщо пан Апаршин робив якісь оцінки і прогнози, або хтось інший, я думаю, що ці люди не є тими органами, які визначають винуватість чи безвинність посадових осіб.
Я за те, щоб було проведено слухання, розслідування в будь-якому форматі — я вже казав, що це може бути тимчасова слідча комісія у Верховній Раді, досудове розслідування, судове засідання — без різниці, але це має бути відкрито, прозоро, щоб усі розуміли.
Нещодавно генерал Хомчак заявив, ніби деякі питання залишаються таємними… Але немає зараз таємниць в проблемах розгляду проблеми Іловайська, це я вам кажу, як державний експерт із питань державної таємниці.
Є низка документів, які мають бути висвітлені. Там питання не лише по Хомчаку (на той час він очолював «сектор Б» і командував підрозділами ЗСУ у районі Іловайська. — Ред.) і Муженку, там іще буде низка посадових осіб, які були причетні до прийняття тих чи інших рішень.
Я зараз не хочу давати оцінок і когось звинувачувати — хочу прозорості, щоб ми могли зняти всі підозри, або навпаки — дати оцінку моїй діяльності і генерала Хомчака, ну і всіх інших дотичних до цієї трагедії в Іловайську.
BBC News Україна: Ви як свідок проходите у цій справі, давали свідчення?
В.М.: Давав свідчення, так. Проходив як свідок по цій справі.
BBC News Україна: Руслан Хомчак в недавньому інтерв’ю ВВС нікого не звинувачував, дійсно казав, що є багато таємниць у слідства. Але, на вашу думку, які головні помилки призвели до «Іловайської трагедії»?
В.М.: Основним чинником було те, що на момент проведення АТО існувало кілька центрів прийняття рішень. Декларувалося, що все повинно бути під керівництвом штабу АТО, а реально приймалися рішення в різних структурах на рівні оперативних груп і тих керівників, які не мали права втручатися в процес прийняття рішень і в ті процеси, які відбуваються в рамках АТО.
Друге, яке випливає з першого, — проблема взаємодії, провал підпорядкованості. В тому ж самому Іловайську, наприклад, всі батальйони, які ми називаємо добровольчими у складі МВС, жоден із них не перебував у підпорядкуванні штабу АТО.
У нас не було законних підстав віддавати їм якісь накази. Хто віддавав їм вказівки, яка була постановка цих завдань, — якраз це і потребує ретельного розгляду.
BBC News Україна: В попередньому інтерв’ю ви нам казали, що підрозділи, які підпорядковувалися генералу Хомчаку, мали почати вихід з оточення о 3-й годині ночі 29 серпня, а почали о 8:30. І ви тоді сказали: якби почали, як планувалося, то російські війська були б не готові до реагування. Скажіть, генерал Хомчак мав наказ виходити вночі? Зараз у вас є розуміння, чому вони тоді не пішли вночі, а пішли зранку?
В.М.: Це пояснюється тим, що не всі підрозділи були зібрані — які були в самому Іловайську, чи навколо міста — тому і затрималися. Я так розумію, що очікували ще тих парламентарів, які повинні були надати гарантії. Хоча десь із 22 години чи приблизно 23 години попередньої доби ніяких гарантій щодо нашого виходу вже не було.
BBC News Україна: Тобто фактично пан Хомчак узяв на себе відповідальність?
В.М.: Він мав право. Як командувач я деякі питання йому делегував — казав: вам там на місці видніше, ухвалюйте там рішення.
Вихід мав розпочатися о 3-й годині ночі, і я впевнений в тому, що на той час не всі російські регулярні підрозділи, які зайшли на територію України, були б готові до адекватного реагування. Можливо, ці переговори якраз і були тим способом затримати в часі вихід наших підрозділів, щоб дати можливість російським підрозділам зайняти позиції, обладнати їх і створити систему вогню.
BBC News Україна: Вам закидають, що війська виходили не в бойових порядках.
В.М.: Мені закидають?
BBC News Україна: Командуванню. І вам, в тому числі. І пану Хомчаку — що виходили не в бойових порядках і довірились російській стороні.
В.М.: Багато вже розповідалось, що ми рекомендували або зайти в Іловайськ і його утримувати.
Говорили про те, що там не вистачає боєприпасів, продуктів… Всі ці питання вирішувались, боєприпасів було більш, ніж достатньо, навіть виходячи з того, скільки їх було кинуто. Про це є свідчення командирів підрозділів і бійців.
Був варіант вийти на південь — іти малими колонами на широкому фронті. Але рішення було прийняте відповідним керівником — виходити по тих маршрутах, які були узгоджені як так званий «зелений коридор» для виходу під певні гарантії, що вогонь не буде відкриватись і колони пропустять.
BBC News Україна: У вас були контакти з російським командуванням. Чи були гарантії на момент виходу?
В.М.: У мене були контакти з російським командуванням, з начальником Генерального штабу генералом Герасимовим. І з першим його заступником генералом Богдановським. І саме Богдановський мені о 22:30 повідомив про те, що всі гарантії скасовуються.
Що є єдина вимога — виходити без озброєння і без техніки. Я сказав, що ми на це не можемо піти. Він сказав, що тепер ніяких гарантій немає, якщо будуть зміни, я вам повідомлю. Але більше повідомлень до самого моменту розстрілу наших колон не було.
Коли вже почалися обстріли, я тоді ще раз вийшов на росіян і вимагав припинити вогонь, тому що були попередні заяви про коридор і таке інше, і тому що це не відповідає взагалі честі військовослужбовця. Там навіть була застосована дуже серйозна ненормативна лексика.
BBC News Україна: Але генерал Хомчак на момент виходу знав, що немає гарантій, немає «зеленого коридору»?
В.М.: Генерал Хомчак знав про це ще з 23:00 попередньої доби.
BBC News Україна: І все одно вихід був не в бойових порядках?
В.М.: Так.
BBC News Україна: Пан Хомчак в інтерв’ю «Радіо Свобода» сказав, що 24-25 серпня вже була повна інформація про російські війська і передавав цю інформацію керівництву АТО, і нарікає на те, що дуже довго ухвалювалися рішення нагорі про вихід. Як ви прокоментуєте таке?
В.М.: Наскільки я читав, генерал Хомчак сказав, що 25 числа була повна інформація про те, що зайшли російські підрозділи.
Інформація була і вже завдавались удари. Так по колоні росіян, які висувалися 25-го числа, був завданий удар нашими вертольотами, і він був достатньо ефективний, колона була розпорошена.
26-го числа, коли в полон потрапили 10 військовослужбовців 98-ї повітрянодесантної дивізії РФ, тоді стало зрозуміло, що це дійсно росіяни. Вони ж були без розпізнавальних знаків.
Найцікавіше, що ці росіяни, як мені доповідав уже кілька місяців тому один з офіцерів, який був у командному пункті одного з підрозділів, де був генерал Хомчак, самі з’явилися на цьому пункті управління.
І вони там ходили між всіма, не розуміючи форми одягу — ви ж знаєте, яка тоді форма була в 2014 році. Не скоро там звернули увагу на те, що це росіяни. Тобто вони випадково прибилися до цієї маси військової.
Вони просто голодні прибилися до цієї маси. Це інформація від офіцерів, які там тоді перебували. Наскільки відповідає дійсності, я зараз не скажу, але така інформація є.
Тому розслідування має бути прозоре, щоб чітко дати відповіді, хто які рішення ухвалював, хто затягував, які були дії та проблеми і як їх вирішували.
BBC News Україна: Ви натякнули, що хтось мав великий вплив на добровольчі батальйони. Є інформація, що великий вплив мали Геннадій Корбан та Ігор Коломойський. Ви можете підтвердити, що вони мали участь у командуванні підрозділами?
В.М.: Я не можу підтвердити. Така інформація дійсно мала місце. І на сьогодні немає однозначної відповіді, так це було чи ні. Але в рамках розслідувань, я думаю, що ці дані можна було би з’ясувати.
BBC News Україна: Тобто якщо було втручання, умовно кажучи, Коломойського, то воно випливе?
В.М.: Я думаю, що так.
Кучма, заява Зеленського і стрільба по лікарнях
BBC News Україна: Леонід Кучма нещодавно повернувся до Мінської групи і після першої зустрічі зробив оптимістичні заяви про конструктив у перемовинах щодо Донбасу. Проте одразу ж пішло нове загострення на Донбасі і нові загиблі військові. Чому знову ескалація на фоні нібито конструктивних перемовин?
В.М.: Ескалація на Донбасі використовується як засіб впливу на політичне керівництво України для досягнення якихось домовленостей, поступок чи ще чогось.
Процес ескалації керований з Росії. Мова не йде про безконтрольність над тими найманцями, які перебувають на Донбасі. Це система оперативного військового управління, яка створена РФ.
Формування на окупованих територіях посилені кадрами російської армії — російські керівники, російські офіцери та російські генерали, які керують усіма процесами.
Система управління на Донбасі зав’язана на органи управління в Росії. Мова йде про Новочеркаськ, на який замикають два військових корпуси, а також Ростов і Москву.
(Росія завжди заперечувала, що її війська беруть участь у конфлікті на Сході України, — Ред.).
BBC News Україна: Як ви сприйняли заяву президента, що Росія, мабуть, втратила контроль над певними підрозділами бойовиків, — звідси і загострення? Це недосвідченість чи політична гра Зеленського?
В.М.: Не хочу давати оцінку висловленням президента. Мова йде не про контроль, а створення російських угруповань на території окупованих районів Донецької і Луганської областей, керівництво якими здійснюється з території РФ через органи військового управління.
Думаю, такий самий принцип управління стосується інших силових структур та адміністративних органів на тих територіях.
BBC News Україна: Враховуючи ієрархію, можна теоретично допустити, що якийсь підрозділ почав з власної ініціативи стріляти?
В.М.: Досвід 20 оголошених раніше режимів тиші показує, коли дійсно з того боку стоїть питання не стріляти, і це жорстко контролюється, то там стрільби немає. Щоправда, це триває недовго, але такі факти мали місце.
BBC News Україна: 19 червня анонсоване нове оголошення припинення вогню. Це реально зробити зараз?
В.М.: Я не знаю, які вимоги ставляться до України, і на чому базуватимуться домовленості. Зважаючи на аналіз попередніх оголошених режимів припинення вогню, я вважаю, що цього разу домовленість виконуватись не буде. Це у разі, якщо не буде інших нових економічних чи політичних поступок.
BBC News Україна: Як ви сприйняли пропозицію Леоніда Кучми українським військовим не стріляти у відповідь. Пан Хомчак вже заявив, що такого наказу не буде…
В.М.: Дуже негативно. На сьогодні при порушенні режиму припинення вогню єдиним ефективним способом припинити обстріли є ефективний вогонь у відповідь. Це право кожного військовослужбовця і командира — застосовувати зброю для захисту життя та здоров’я.
BBC News Україна: А коли мова іде про вогневі точки противника на території лікарень, дитячих садків? Речник президента Юлія Мендель в ефірі телебачення сказала, що українські військові стріляють у відповідь по цих об’єктах…
В.М.: Це дуже серйозне звинувачення у бік української армії. Це говорить або про, м’яко кажучи, повну некомпетентність цієї посадової особи, або це певна політична провокація.
Ми обвинувачуємо своїх військовослужбовців у тому, що вони порушують норми міжнародного гуманітарного права або права війни. Це робить їх військовими злочинцями.
BBC News Україна: Як діють військові, коли обстріли йдуть з території лікарень, шкіл чи садочків?
В.М.: Немає таких вказівок і розпоряджень. Це вже питання до протилежної сторони, як вона використовує для свого прикриття певні об’єкти та людей. Ми бачили, як вони це робили, особливо в 2014-2015 роках, коли велись активні бойові дії, прикриваючись місцями скупчення людей.
Противник свідомо провокує нас на те, щоб ми відкривали вогонь у відповідь по цих об’єктах. Але ми ж розуміємо, що снаряд не летить саме у визначене місце, у нього є можливе відхилення по дальності і боковому відхиленню, воно може бути до ста метрів.
Тому завжди була заборона вести вогонь в район таких об’єктів як школи та лікарні, навіть якщо з вогневих позицій поблизу цих об’єктів вівся вогонь по наших підрозділах.
Ніде не буде ніяких підтверджень таких обстрілів. За весь цей період я не пам’ятаю, щоб було серйозне звинувачення, що український снаряд потрапив в дитячий садок чи школу.
Хоча ми бачили подібні інформаційні провокаційні вкиди зі звинуваченням української сторони в порушенні права війни.
BBC News Україна: Але ж ми бачили кадри зруйнованих і пошкоджених шкіл та лікарень в зоні АТО…
В.М.: Ми мали приклади в тому числі і провокаційних обстрілів протилежною стороною по своїх об’єктах та підрозділах. Треба в кожному конкретному випадку розбиратись. Кожне питання потребує реального судового розгляду, якщо це було.
Звільнення Донбасу і Керченська протока
BBC News Україна: Всі погоджуються, що є тільки політико-дипломатичний шлях припинення війни на Донбасі. Чи є у ЗСУ план, як, у разі наказу, звільняти Донбас військовим шляхом?
В.М.: В генеральному штабі є відповідний план — стратегічний замисел застосування ЗСУ, який передбачає адекватне реагування для нейтралізації загроз, які можуть виникнути на потенційно небезпечних напрямках.
До речі, Донбас чи Південний Схід — це один із потенційних напрямків. Ще є південний напрямок, акваторія Чорного і Азовського морів, де в нас є проблеми, які створює РФ. Таких напрямків ми прогнозуємо близько п’яти.
Для всіх них передбачене реагування і створення відповідних угруповань, щоб можна було адекватно відреагувати на можливу агресію РФ.
BBC News Україна: Тобто є план звільнення Донбасу у відповідь, а не зі своєї ініціативи?
В.М.: Так.
BBC News Україна: Радники президента Зеленського називали спробу проходу військових кораблів у листопаді Керченською протокою і їх захоплення РФ невиправданою та помилковою…
В.М.: Україна мала і має повне право здійснювати такий прохід. Це передбачено відповідними міжнародними договорами, у тому числі двосторонніми між Україною та Росією про спільне використання Азовського моря.
Україна нічого не порушила, в чому помилка, в чому є проблема проходу? Проблему створила РФ. І вже міжнародні суди визнали, що Росія винна і є стороною, яка порушила міжнародні зобов’язання.
Ми що, повинні бачити, що вони порушують міжнародні зобов’язання, а ми будемо очікувати чи боятись використовувати своє повне право на прохід з Чорного до Азовського моря.
BBC News Україна: Пан Хомчак заявив, що в України немає стільки людей, щоб ризикувати і ще раз відправляти кораблі. Погоджуєтесь з ним?
В.М.: Мова не йде про те, що ми ризикуємо українцями і будемо рахувати, скільки людей покладемо на тому чи іншому напрямку або скільки їх потрапить в полон. Це неправильний підхід.
Україна повинна захищати свої інтереси, територіальну цілісність та незалежність. На жаль, ми за це платимо втратами наших людей, військовослужбовців у першу чергу.
Вибори і армія
BBC News Україна: Під час президентських виборів у комунікаціях Генштабу була підтримка одного з кандидатів з критикою іншого. Зокрема, був пост у Facebook, що на Донбасі повстанців немає, як реакцію на вислів Зеленського на дебатах. Це була політична позиція?
В.М.: Я і зараз вважаю, що там повстанців немає. Є російські терористичні угруповання, які створені РФ, фінансуються Росією і підтримуються нею на політичному рівні.
Це була не політична агітація. Ви бачили, як проголосували військовослужбовці ЗСУ, мова йде про територію ООС, де були створені спеціальні виборчі дільниці для голосування виключно військовослужбовців.
BBC News Україна: Як ви пояснюєте те, що голоси військових практично розділились навпіл між Порошенком та Зеленським? Військових розчарувала робота верховного головнокомандувача?
В.М.: Кожен військовослужбовець, як і кожен громадянин, має своє право на волевиявлення.
Треба спілкуватись з кожним окремим військовим. Можливо, було певне незадоволення якимись речами.
Але важлива інформаційна політика і все те, що було в інформаційній сфері з 2014 до 2019 років. Це не сприяло об’єктивній оцінці ситуації. Навішувались ярлики на людей, це не відповідало дійсності, але маємо те, що маємо.
Люди ухвалювали рішення, виходячи з отриманої інформації та її розуміння, а також особистого бачення розвитку країни.
BBC News Україна: Погоджуєтесь, що це голосування стало негативною оцінкою найвищого командування з боку військовослужбовців?
В.М.: Я не сказав би. Голосували ж не за командира бригади.
BBC News Україна: Але за верховного головнокомандувача…
В.М.: Думаю, що це була позиція кожного окремого військовослужбовця.
BBC News Україна: Рік тому в інтерв’ю ВВС ви визнавали проблему відтоку кадрів з армії через різні обставини. Коли пішли з посади, ця проблема погіршилась?
В.М.: Ця проблема існує і на сьогодні і буде існувати. Різні чинники на це впливають і вони не усунуті й для цього потрібен час.
Матеріальне забезпечення не завжди є головним чинником. Є багато проблем особистого комунікативного характеру, мікроклімату в колективах, є питання соціальних потреб військових. Є питання втоми військовослужбовців — фізичної та психологічної.
Уявляєте, як можна протягом п’яти років бути безвилазно в окопах. Хто це може витримати, тому проблема існує.
BBC News Україна: Яка платня військовослужбовців в зоні ООС на момент вашого звільнення?
В.М.: В зоні ООС військовослужбовець отримує близько 24-27 тисяч на місяць.
Це ті, хто ще має певну надбавку за свій професійний рівень. Це теж один з кроків підвищення рівня навченості та індивідуальної підготовки через спеціальні школи. Після отримання певного сертифікату військовий отримує і певну доплату — перша доплата була 3 тисячі гривень.
У різних родів військ і специфіки застосування є свої доплати.
BBC News Україна: Щодо політичного моменту — чи може бути серед найвищого керівного складу чи бойових офіцерів хвиля звільнень через небажання бути у підпорядкуванні президента Зеленського?
В.М.: В офіцерів є розуміння, що ставлення до певних посадових осіб — це одне, а розуміння захисту своєї країни — інше. Якщо не ми, то хто, виникає питання.
Розуміючи ситуацію з кадрами, ми усвідомлюємо, що не повинно бути ніякого масового виходу. Це ж не 1917 рік — штики в землю, мир хатам і війна палацам і фронт розвалився. Так не повинно бути однозначно.
BBC News Україна: Ваші заступники та підлеглі залишились при новому начальнику Генштабу?
В.М.: Мої заступники залишились. Інколи змінилась їхня поведінка. Це, мабуть, одна з моїх помилок, про яку я казав на початку.
BBC News Україна: В чому проявилась зміна?
В.М.: Давайте зустрінемось пізніше — місяців через два, і я дам аналіз. Але певні ознаки мають місце — питання об’єктивності, питання підходів, комунікацій з людьми. Українська армія 2019 року — це не армія 1995-го, 2010-го чи навіть початку 2014 року.
Це зовсім інша армія з іншими підходами. Кожен військовослужбовець має свою честь і гідність. Виходячи з цього, треба будувати комунікацію з людьми, інколи дехто цього не розуміє.
P.S.
Україна ще й досі Незалежна завдяки і Вашій роботі.
Та ще рано складати руки, попереду ще багато боротьби.