Модернізований ЗРК «Печора» може одночасно супроводжувати до чотирьох цілей і наводити на них до восьми ракет

Головна особливість цього ЗРК — модернізовані ракети 5В27Д, в яких встановлено напівактивні або активні головки наведення

Нещодавно відбулися успішні випробування модернізованого зенітного ракетного комплексу С-125М «Печора». Головною особливістю стала модернізація ракет 5В27Д, яка передбачає встановлення напівактивних або активних головок наведення. Завдяки цьому можливий одночасний супровід однієї цілі і наведення на неї до двох ракет 5В27Д, одночасний супровід до трьох цілей і наведення на них до шести ракет 5В27Д-М1, одночасний супровід до чотирьох цілей і наведення на них до восьми ракет 5В27Д-М2. Такої можливості раніше в цих комплексів не було

Попри відверту застарілість самого комплексу (базовий зразок прийнятий на озброєння ще 1961 року), в нього є кілька переваг. Так, навіть нині, після тривалого експортування, на зберіганні ще залишилася певна кількість таких комплексів і, найголовніше — ракет до них. Щоправда, торік був фактично вичерпаний гарантійний термін їхнього зберігання. Проте профільним підприємствам нашої «оборонки» вдалося освоїти роботи з продовження терміну зберігання насамперед шляхом заміни зарядів твердого ракетного палива у маршовому двигуні і у стартовому прискорювачі, а також заміною пневматичного рульового приводу і приводу елеронів на електричний тощо.

До того ж раніше в цьому комплексі використовувалася стара елементна база, основу якої становили електронні лампи. У модернізованому ж варіанті «Печори»  мікросхеми на напівпровідниках, що суттєво підвищило надійність експлуатації українського зенітного ракетного комплексу.

Наш варіант модернізації ЗРК С-125М «Печора», запропонований приватною компанією «Радіонікс» та ДП «Державне Київське конструкторське бюро «Луч», має низку беззаперечних переваг. По-перше, він містить активну головку самонаведення, що суттєво змінило методи наведення ракети на ціль. А замість радіокомандного управління в ній застосований метод комбінованого наведення. Завдяки цьому ракета на початковій ділянці рухається по аеробалістичній траєкторії, що збільшує дальню межу зони ураження ЗРК C-125М як по малошвидкісних, так і по маловисотних цілях в межах до 40 км.

А по-друге, на кінцевому етапі вдалося реалізувати принцип «вистрілив і забув», що значно скоротило час роботи комплексу з пошуку і супроводження цілей (отже, суттєво зменшило можливість ураження протилокаційною ракетою противника). До того ж використання сучасних технологій в головці самонаведення значно знижує ступінь впливу ворожих перешкод і забезпечує високу ймовірність ураження цілі. Така головка самонаведення допомагає виявити і захопити радіолокаційні цілі на відстані не менше ніж 15 км, що суттєво збільшує точність наведення ракети, зокрема й по високоманеврених цілях.

Сергій ВОРОНКОВ