Ми спостерігаємо, як анексують Білорусь

152
Ну що, ̶р̶е̶в̶о̶л̶ю̶ц̶і̶я̶ , хрєнь, про яку попереджали і яку розуміли всі притомні люди, відбувається прямо зараз.

У Білорусі заявили про інтеграцію з Росією. Влада устами прем’єр-міністра тішиться, що будуватимуть «єдиний економічний простір». А там і до «єдиного політичного» не так далеко.
Один біснуватий недофюрер відбудовує імперію, інший біснуватий зробив однозначну ставку на тиранію і автократію всередині майже приватизованої країни.
А тим часом ми спостерігаємо, як анексують Білорусь. Гібридні методи сучасної геополітичної стратегії Росії. Дружнє поглинання братів і сестер білорусів.
Коли революція програє, то гайки закручують сильно і боляче.
Ми могли б піти точно таким шляхом. Якби не Майдан і втеча Януковича з 3 мільярдами від Путіна, як сатисфакція за не підписання угоди про євроінтеграцію. Якби не українці, які вчасно зрозуміли, що відступати немає куди – бо попереду лише Кремль.
Ми маємо в сусідах токсичних Росію і Білорусь. Це, звісно, не зовсім так, як себе почуває Ізраїль. Але бути готовими боронитися від таких сусідів треба кожну секунду. Як це робить Ізраїль. В схожій ситуації з сусідами Литва з Польщею.
Світ справді ніколи не буде таким, як раніше. І не лише через пандемію.
Я читаю експертів, які пишуть, що поки Путін буде зайнятий поглинанням Білорусі, йому буде не до України. І немає загрози прямого вторгнення. Нехай би це було правдою. Але наш кордон з Росією тепер стає на тисячу кілометрів довшим. Влада Білорусі вже запросила російських військових на український кордон. Силові структури з Мінська пропонують росіянам «створення розвідувальних пунктів на кордоні з Україною задля виконання спільних завдань».
Можете собі уявити ці «спільні завдання» на нашому кордоні?!
Експерти, певне, розмірковують з точки зору здорового глузду і об’єктивних реалій. Але недофюрери втратили здоровий глузд. І що відбувається в таких головах і чого від них чекати, питання відкрите.
… А горді білоруси знімали взуття, щоб не забруднити лавки, на які вони ставали під час протестів. І дуже боялися бути схожими на нас, які «скакали на Майдані». Ну так, в тюрмах же затишніше. Можна не скакати точно. І саме фестивалі і квіти рятували країни від диктатури.
Ми в 2014 році ВСЕ зробили правильно. Тепер би не прогавити час, коли бутафорські кроки нинішньої влади остаточно присплять нашу увагу.
Не прокинутись би теж одного ранку в іншій країні.
Поделиться:
Загрузка...