Темні шиби байдужості…
Вчора у мене на вікні стояла свічка — маленький квантик світла, який сповіщає всесвіт, що ми ще живі, що ми — українці, і що ми памятаємо.
Такі само свічки стояли на аватарках у моїй френд-стрічці. І могло здатись, що нас багато.
Але вартувало подивитись за вікно — і ілюзія зникала. Київ блимав яскравим електричним світлом у одних вікнах, де хазяї були вдома, або ж віддзеркалював чорнотою у інших, де господарі подалися де-інде суботнім вечором. І добре якщо на сотню підвіконь припадав один тремтливий вогник…
Пригадуєте манкуртів у романі Айтматова? Вони не народжувались без памяті, і їхньої провини не було — їх скалічили, їм відібрали память, коли провели через неймовірне стражданя та біль. Ті, хто вижили фізично, стали мертвими ментально.
Ми — нація-манкурт. Голодомор став надто страшною карою, щоб після нього лишитись при памяті. Спрацювали біологічні захисні механізми — щоб вижити бодай фізично, треба було забути та не згадувати. Євреї, які вижили в Голокост, пройшли через таку ж саму травматичну амнезію. Але в наступному поколінні навпаки — зрозуміли, що поки всі не згадають все, і поки ця память не стане частиною свідомості та самоідентифікації кожного, нація не здатна буде ожити і здолати травму. Вони пройшли цей шлях, згадали і більше не забудуть — щоб більше не допустити, і щоб понесені жертви не стали марними.
Ми ще тільки на початку цього шляху. І більшість з нас ще не розуміє, що свічка у вікні потрібна не нашим загиблим предкам, а нашим майбутнім онукам. Манкурти не мислять категорями майбутнього часу, так само як і категоріями історичної памяті. Вижити тут і сьогодні, їсти, пити, розважатись, радіти одному дню — це у нас звідти ж, з Голодомору, з репресій, з воєн та окупацій. Це сприйняття життя неминуче виникає, коли просто вижити зайвий день — це вже надзавдання. Але це треба перерости. Інакше — розчинення у світі, який байдужий до нас, і створений переможцями. Нащадками тих, хто вбивав, а не тих кого вбивали.
Свічок вчора горіло до болю мало. Але все ж вони жевріли серед темряви. Як нагадування, якою поки що меншиною ми є на землі наших виморених голодом предків. І яку це накладає на нас відповідальність.
А не цікаво було б нам зрозуміти, яка частина суспільства позитивно сприйняла вчорашню участь Янелоха у відзначенні роковини Голодомору? Бо для ватної частини його фанів це відвертий зашквар і «бандерівщина». А патріотична частина суспільства добре пам‘ятає квартальну «творчість» на цю й інші чутливі для українців теми, а тому лише додатково збурилася через відверте лицемірство.
Характерно, що в разі, якби преЗЕдент цього не зробив і відповідних речей не сказав, обурення було б не меншим. Такі цугцванги — неминуча плата за потрапляння гетьманської булави до рук людини з відверто совковими поглядами
У війні Росії проти України йдеться вже не про перемогу обох сторін, а про зупинку бойових дій заради збереження людських…
"Трамп передає Ізраїлю зброї на додаткові 2,8 мільярда доларів." Про це повідомляє Рейтерс. Адміністрація Рижого тисне на керівництво Комітету Сенату…
Загальні бойові втрати противника з 24.02.22 по 16.09.26 склали / The estimated total combat losses of the enemy from 24.02.22…
Україні загрожують значні скорочення бюджету, зруйнованого повномасштабною війною, якщо законодавці не ухвалять непопулярних заходів, необхідних для доступу до мільярдів західної…
У палаті представників конгресу США розпочали розслідування щодо факту фінансування російським олігархом Умаром Кремльовим вечірки на честь весілля сина президента…
Понівечені квартали, зруйновані мости, обвалені під’їзди багатоповерхівок та спалені квартири — такою нині постає Дружківка в об’єктивах дронів аеророзвідників прикордонного…