Мені Є справа до росії

Зараз я, як харків’янка, яка живе в Харкові, після трьох ракетних атак за один день, кажу, що ми дедалі більше бажаємо вирішувати долю росії. Болото поряд з нами не просто буде воняти (вибачте за русизм), воно завжди буде розтікатися в нашу сторону. І бажати вирішувати, що і як буде існувати поряд з нашими кордонами — це навряд чи імперскість. Це вже цинічна необхідність.

.

Бо тепер до них є справа. Є багато й особистого, й безпосередньо принципового.

Те, як буде жити поряд з нами білгородщина, брянщина, інші прилеглі до нас території — треба вирішувати нам.

Які аеродроми, бази, склади будуть там функціонувати — треба вирішувати нам.

Що там буде працювати, що там буде існувати — вирішувати нам.

Я піду далі. Я не хочу, щоб поряд зі мною, за кордоном з росіянами, взагалі функціонували російські школи, виховуючи наших вбивць. Не хочу, щоб там когось лікували. Комусь продавали продукти. Хтось заправляв свою автівку бензином. Хтось будував будинки. Пас худобу. Щоб там взагалі щось ворушилося окрім наших хлопців, що час від часу перевіряють ту сіру зону на наявність небезпеки для нас.

Поки росіяни досі думають, що є громадянами «вєлікой рассії» — рассія здулася. Зповзла на дно. Вони можуть скільки завгодно надувати щелепи, розповідати на своєму російському аналогу «єдиного телемарафону», що вони ще ого-го, але ж ні. Спочатку вони прорахувалися щодо нас під час Майдану. Потім під час вторгнення на Донбас. Потім під час повномасштабного наступу, — бо всі ці рази будували стратегію на думці, що їх тут будуть зустрічати з квітами.

Зараз вони тероризують наші міста, очікуючи, що ми змолимося підписати будь-які домовленності, аби тільки обстріли зупинилися. І це знову помилкова їх стратегія.

Вони самі дають нам карти в руки, змінюють нашу свідомість шаленими темпами й виховують поряд з собою іншу силу. Принаймні я кажу як харків’янка: мені ТРЕБА.

Треба, щоби поряд з моїм містом було чисто, тихо й зелено.

Тому мені є справа до росії.

Олена Кудренко

.

​​«Он вам не Дімон», себто голова путінської партії «Єдіная Росія», заступник голови «Савєта бєзапасності РФ» та колишній ТВО Путіна на посаді президента видав черговий допис і заявив що існування Незалежної України загрожує самим українцям. Чому?

Тому що Москва вважає що існування Незалежної України для неї небезпечне і тому знову й знову буде ломитися до нас з війною. Ну от намарили вони собі, що від нас існує загроза. Хоча справді — існує. Бо хіба може Москва терпіти біля себе пострадянську країну, яка вперто іде на Захід — ще й Майдани проти президентів-диктаторів влаштовує? Для Росії — це надто поганий приклад.

Так от Москва вважає, що Україна для них небезпечна, тому знову й знову буде лізти до нас з війною. Тому Незалежна Україна для українців небезпечна. Бо Росія буде стріляти. Ну ви зрозуміли? Вам небезпечно не платити рекетиру, тому що…

Я не даремно перелічив, хто такий Медведєв «он вам не Дімон». Можемо цілком відверто сприймати його слова за наміри офіційної Москви щодо нас.

У зв’язку із цим питання до керівництва України. Ми маємо якийсь план існування на 2024 і подальші роки, крім займатися самонавіюванням, що от зараз і ще трошки, Захід знову дасть нам зброю, бабло і потоки гуманітарки? Яку мету ставить перед собою керівництво України? Скільки часу воно планує воювати? З яких шишів збирається оплачувати розходи країни? Який відсоток людей готове мобілізувати — а який мобілізувати не можна категорично? Які наші плани на майбутнє?

Чи всі наші плани — заклик Федорова збирати ФПВ вдома, та заклик Лещенка до країн Заходу припинити допомагати нашим біженцям?

Я бачу плани Москви. Я чомусь не бачу планів керівницітва України. Чому?

Печера Дракона