МАРЧЕНКО. ЗВИЧАЙНА РОЗПРАВА

Генералу Марченко і групі офіцерів його Управління вручено підозри через поставки в армію «бракованих» бронежилетів. Порившись у деталях справи, я дійшов висновку – ми бачимо класичну політичну розправу помножену на сузір’я бізнес-інтересів під радісні оплески Москви. І от чому.

По-перше. Сфера закупівель в МО – це Дикий Захід, де панує лише один закон, якщо не ти – то тебе. Оббрехати конкурента там — норма. Корупцію (а не власні криві ручки) постачальники бачать у всьому. Керівник Головного управління розвитку і супроводження Міноборони (ГУРСМО), герой боїв на кордоні (Південний мішок) та в ДАП, генерал Марченко у більшості постачальників – ворог №1.

По-друге. Пересічна людина, коли їй говорять «бронежилет прострілюється» уявляє собі виріб, який стає решетом після першої черги з АК-74. Насправді ж претензії НЕ до бронеплит, які забезпечують 4-й клас захисту. Претензії до кевларового балістичного пакету (він кладеться під бронепластину) і до матеріалу власне жилету. За стандартом, балістичний пакет мусить забезпечувати 1-й клас захисту (тобто – проти ножа, та пістолета за певних умов).

По-третє. Хвиля про «бронежилети які прострілюються» почалася з війни виробників. Конкурент фірми «Темп-3000» (виробника бронежилетів, якими зараз дорікають генералу Марченку) постійно наголошує, що параамід (тобто кевлар), який використовує «Темп-3000», при намоканні втрачає свої властивості, і тому не забезпечує захисту заявленого у вимогах. Про втрату властивості – правда, але щиро раджу тим хто про це волає справді намочити параамід. Якщо просто — зливи, або разового занурення для цього буде ду-у-у-уже замало. І ще. Незважаючи на цю властивість парааміду, кевлар використовує ВЕСЬ світ. У першу чергу – країни НАТО.

По-четверте. ГУРСМО не може прийняти або не прийняти броники зі слів сторонньої особи ще й зацікавленої комерційно. ГУРСМО приймав броники на підставі висновків лабораторій. Зацікавлена сторона в ситуації – виробник. Відповідальна – лабораторії. І от же диво – майже півроку тягнеться скандал, але ані проти виробників, ані проти лабораторій справи не порушені – вони порушені проти офіцерів ГУРСМО. Випробування бронежилетів «Корсар» від «Темр-3000» вже після перших обшуків у ГУРСМО проводилися у науково-випробувальній лабораторії зброї та спеціальних захисних матеріалів Національного університету оборони ім. Черняховського. Результат – бронежилети повністю відповідали вимогам МО.

По-п’яте. Відкрию секрет. Той самий тип бронежилетів, яким зараз дорікають генералу Марченку, використовують ще й МВС, СБУ і весь силовий блок, аж до Укрзалізниці. Чому ж там не перевіряють структури прийомки? Правда цікаво?

По-шосте. Журналіст Бутусов уже прокукурікав про «корупційний ризик» через те, що ГУРСМО водночас складав технічні специфікації на вироби для війська і він же здійснював прийомку виробів – ніби ГУРСМО приймало вироби у тих виробників під яких писало ТС. Насправді якби ці функції були розведені – непотріб ЗСУ отримували б ще й досі, як це було з першими зразками форми. Виробники тоді на вибір «мотивували» б або тих хто пише ТС, або – тих хто приймає. А так – все було зібрано в одних руках і за все відповідала ОДНА команда. Яка давала якість – на зло всім друзякам журналіста Бутусова з тусовки гранітоїдів-антикорупціонерів та з ЗЕкоманди.

Нарешті, по-сьоме. Цілком могло статися так, що на простріл ДБР перевіряла взагалі не ті броники, які заарештувала в ГУРСМО. Справа в тому, що від червня і по сьогодні заарештовані броники зберігаються в неналежних умовах – під потоками дощової води та в калюжах (див. фото). Ба більше, під час зберігання, броників їхні частини не звіряли, а якась кількість броників взагалі розукомплектовані. А тим часом…

Офіцерам ГУРСМО висунуто підозру… Команду яка армію взула (берці на мембрані), вдягнула (фліски і укропіксель) та нагодувала (сухпаї та реформа харчування) погрожують посадити – за от таких от умов. Що це? Відповідь. Це розправа. Під оплески Москви.

Дмитро «Калинчук» Вовнянко

P.S. НЕдорога ЗЕкоманда. Я не Маруся Звіробій – матюків терпіти не можу та й словами розкидатися не люблю. Я скажу простіше. Я тебе щиро вітаю. Якщо ти ставила собі мету смачно харкнути мені в душу – тобі це вдалося. Якщо ти хотіла показати, що ті хто 5 років захищав країну і міняв забезпечення ЗСУ будуть сидіти – ти досягла своєї мети. Я цього – ніколи не забуду. Так, це моя проблема. Поки що.

Дмитро «Калинчук» Вовнянко

Ну что, бубочки мои, Марченко под стражей.

А теперь смотрите, расскажу вам быль, а не сказку. Если вы думаете, что вас это не коснётся, то я вам открою глаза. Итак,
?Все, кто был на майдане — участники государственного переворота.

?Все, кто собирал деньги на карточку — не заплатил с них налоги. Уход от налогообложения в крупных размерах.

?Все, кто привозил броники, каски, оптические прицелы, квиклот и все прочее — контрабанда.

?Нахождение добровольцев в зоне АТО — преднамеренные убийства.

?Вывоз раненных, без извещения ( а тогда хер его знает кого нужно было извещать) — дезертирство.

?Перевоз снарядов гражданскими с позиции на позицию — можно торговлю орудием нарисовать.

?Изменения ТУ в МО — написание ТУ под одного производителя.

?Закупка — Хищение в крупных размерах.

?Перечисление денег на карточку волонтеров — эмммм… передача денег лицу, уклоняющимся от уплаты налогов, финансирование терроризма.

?Лечение раненных добровольцев — пособничество убийце.

Это я вам так, навскидку, накидала. Был бы человек — статья найдётся.

Дана Яровая

Напротив меня сидит крестник Никита. Ему всего 19 и смеётся он иногда ещё совсем как ребёнок, но сейчас он не смеётся. Он крайне спокойно говорит крайне страшные вещи.

Буквально пару месяцев как Никита поступил и уехал из оккупированного Донецка. Для него то что там происходит — норма, часть его жизни. Он не жалуется, он просто сравнивает то что он видел там с тем что он видит здесь.

— Понимаешь, — говорит мне он, — я приезжаю сюда. Общаюсь с людьми которым за тридцать. И не могу отделаться от мысли что ощущаю себя намного старше чем они. Ведь они всё это время жили в мирных городах. Они не падали осенью в грязь от того что где-то рядом прилетало. Они не строили планы исходя из соображений элементарного сохранения жизни: куда бы поехать учиться чтобы в ближайшие пару лет просто тут не сдохнуть.

А больше всего. До глубины души меня поражает то, насколько безответственно все эти люди подходят к решению архиважных вопросов. Для них война по-прежнему где-то далеко. Они абсолютно уверены что война их не коснётся. Но ведь мы тоже так думали.

***

Сегодня в Печерском суде судили генерала Марченко. Генерала, вставшего на защиту своей страны. Героя, прошедшего ДАП.

Судили по абсолютно надуманному поводу. Судили мрази и коллаборанты.

Армия намеренно ослабляется и отводится со своей земли. В серую зону (а по факту — в оккупацию) попадает ещё несколько населённых пунктов.

Капитуляция. Демонтаж государства. Позор и продолжение войны в перспективе. Мы всё это заслужили.

Антон Павлюченко