Війна, особливо війна яка несе загрозу всій державі і кожному її громадянину, особливо війна за виживаємість проти переважаючих сил противника у всьому, потребує повної ефективності від кожного хто воює. Інакше вб’ють його, підуть далі і вб’ють родину. А ще призовуть синів до окупаційної армії. РФ вже так робить на окупованих територіях.
Під час такої війни дуже багато речей трансформуються і змінюються. В тому числі змінюється критерій за яким оцінювалися чесноти людини до війни. Система координат зміщується від гуманізму до необхідності вбивати. Добрі ангели, на жаль, не захистять від злих вбивць окупантів.
Зараз важливо що саме людина може зробити на війні, на полі боя, для війни, аніж якісь інші риси притаманні вихованню або освіті. Війна, то не дуже вдалий час для гарних манер.
І Важлива стає функція (не математика, а функція системи). Людина функція може бути не приємною, не вихованою, може викликати негативні емоції, але вона надефективна в тій системі де зараз потрібна.
Бо воює функція. Воюють не самі прекрасні риси типу гуманізма, мистецтва та гарних манер. Вбивають ворога інші якості.
І всі ці якості, хороші люди втягують з себе і вимушені їх використовувати якщо не постійно, то дуже дуже часто.
Але вони то роблять задля високої мети. Щоб жили просто хороші люди в тилу. Люди вбивають в собі все те, що виховувала сторіччями цивілізація задля того, щоб частина суспільства вижила та зберегла то все в собі.
Дуже мало у нас (для війни такого масштабу) людей, які мають розуміння, знання, досвід та талант до війни. Саме тому у нас зараз купа кадрових військових з певним бекграундом, на «чесноти» яких вимушено закривають очі всі, бо вони по суті в ході війни не особистості а функції в системі. Кожен хто воює, кожен хто в війні і навколо війни це перед усім функція тут і зараз.
Це можуть бути погані хлопці, але хороші ефективні функції. Бо під час війни хороший хлопець це ні про що. Я наприклад знаю, дуже складних в спілкуванні людей, які зараз дуже гарно воюють. А знаю навпаки, дуже приємних людей, які виявилися нікчемними функціями під час війни. Злилися, або навіть втекли. Але воювати зараз це важливіше ніж бути хорошим хлопцем поза системою війни.
Але у нас є люди, які дуже слабо досі розуміють що насправді відбувається на фронті, і шо таке насправді війна, вважають що люди-функції, неодмінно повинні бути в білому ангельському одягу. А ще, все робити згідно етикету та правил хороших манер.
Але на війні інші цінності. На війні наприклад не лаються матюками. На війні ними розмовляють. І боротися з цим, або заперечувати і обурюватися це безглуздо і не розумно. Є і інші пріоритети. Морально психологічна стійкість в бою, стресостійкість, вміння справлятися з бойовим стресом та управляти ним, готовність вбивати, то все може дуже не співпадати з галантністю, ввічливістю та іншими такими бажаними за мирного часу рисами.
Коли нема на фронті людини функції – грубої, прямолінійної, лайливої, тоді до затишних осель хороших людей в тепле родинне коло заходить ввічливий кадирівець. Або сп’янілий від крові та насильства ваньок. І вбиває, ґвалтує хороших цивілізованих людей.
Зараз країна стоїть не завдяки хорошим вихованим людям. На жаль це в кіно та книжках завжди позитивні герої. Чемні, виховані, з гарними манерами. Але зараз країна стоїть і б’ється завдяки людям функціям. І хороші люди в тилу живуть завдяки тим функціям, які зараз рубаються в посадках та застройці.
Окреме вітання хочеться передати захисникам моралі та хороших манер, які то все роблять з міст за тисячу км від фронту, а особливо з за кордону. Чим далі від лінії бойового зіткнення тим більше від людей функцій вимагають рис які їм шкодять на війні. Це так не працює. Тут і зараз важливо, як людина воює і як вона нищить ворога. Важлива функція. Висока мораль та виховання, то все буде потім. Серед тих хто виживе і якщо вистоїть держава.
Хороші, культурні люди зараз можуть бути хорошими і правильними в хороших умовах, бо погані хлопці але хороші функції гинуть на фронті. Це дуже просто. Я так розумію, певна кількість людей і досі не зрозуміла, що російська армія досі здатна пройти до західного кордону. І тому вони впевнені в повній безпеці, всі в білих одєждах, повчають тих хто по маківку в крові. Це дуже і дуже велика помилка.