На картинці хтось «погрався» з губами Кулеби. Чому б це?
На Банковій пахло свіжовимитою підлогою містер Пропером. Баба Люся чекала, коли все підсохне і тілом закривала вхід до знімального майданчика в ОП.
Але коли з’явився Зеленський і повів бровою, то баба Люся вирішила не влаштовувати сцен на публіку. Якби він був сам, то заробив би вже шваброю і по голові, і по брові.
Зеленський зайшов і всівся в своє робоче місце, всі інші залетіли за ним і почали налаштовувати камери.
Камери ввімкнулися, почався запис.
«Скаженим псам оскарівської комісії присвячується.
Я грав весь рік,
Я не вмирав,
Мівіну жер
Для вас не втік,
Але б помер.
Та ви не ціните
Труди мої,
мої майн кампф.
А я для вас!..
Ех. Оскар статую
Мені не дасть
Я сам собі
її добуду у бою.
Нерівнім…
Мій бій — це гра
На відео і фото
Щовечора, щодня.
Та ви не ціните!
Для вас я жив,
Для вас я грав,
Для вас вмирав
Колись щоп’ятниці,
Тепер щодня…
Та ви не ціните
Мій труд
Мої майн кампф…»
— Стоп! Знято! Як завжди непепевершене декламування вашої поезії, — каже мівіножер Нікіфоров.
— Давай без матюків, тут жінки. Вже не вперше роблю тобі зауваження!,- каже бос.
— Так, авжеж! Вибачте.
— Тепер вони точно не відмовлять мені у виступі на нагородженні Оскаром.
— Вони будуть ідіотами, якщо так вчинять!
Десь із кутка почувся гомеричний сміх, який непристойно резонував із словами, що повисли в повітрі.
— Хто там? Ану вийди звідти розбійник!, — сказав Зеленський.
— Вова, я тобі не друг дєцтва Баканов, якого ти запхав на пенсію в Іспанію замість залізної клітки зрадника. Я нічого нікому не винна і нікого не боюся, я мізки Ігарь Валєрьєвічу вправляла. Тому ти для мене як Біблія — бестселер, навіть читати не потрібно, щоб зрозуміти що вкінці! Кажу тобі на досвіді, тобі не бачити ні Оскару, ні виступу на Оскарі, як Єрмаку своїх вух, які стирчать уже із кожної ОПи чиновників, яких він запхав скрізь, де тільки можна.,- розлючено на одному подиху видала баба Люся.
Всі в шоці, Зеленський понуро дивиться вдалину, піднявши підборіддя вгору і тільки Нікіфоров аплодує, стоячи на правому коліні:
— Ось такий виступ точно заслуговує Оскара!,- говорить прессекретар епохи постМендель, знаючи що отримає на горіхи від боса.
А тим часом Квартал ЗЕ пробиває чергове днище. Цієї весни вони разом планують піти гумористичний наступ.
Уявляю це видовище. Під час війни, коли з фронта тягнуть поранених і скалічених бійців, набивається повний зал тилових фіфочек і мажориків в модних брендах і діаманатах (у віп-ложі — неголений Зеленський у флісці і кросівках) і слухаючи зі сцени дебільні кварталівські хіханьки… наступають! Переможно…
Пропоную їм не зупинятися і влаштувати також гумористичний Бахмут і гумористичний Соледар. Залізти на гумористичний опорний пунт і відбити гумористичну танкову атаку після чого потрапити в гумористичний шпиталь. Пропоную їм також гуморити в одних лише трусах, аби посміятися з того що солдатам ЗСУ не видали літньої форми і зрізали надбавку у 30 тисяч грн. І хай влаштують волонтерський збір на допомогу Кварталу, що потерпає без трансляції їхніх серіалів на московському телебаченні — це ж така класна тема погуморити! Не на рації ж і не на старлінки для бійців їм збирати, насправді?
А ще не зле влаштувати їм гумористичні похорони, де обіграти політичний похорон Зеленського.
Бо ми політичний похорон йому влаштуємо. Може не сумніватися. Прийде день і він буде в паниці силитися збагнути, що й коли пішло не так? Побачите.