Кругом крутять новину, що в Україні почали виробляти 152-мм снаряди.
Маю питання. А що в попередні три роки зеленої влади сталося з ЦИМ виробництвом? І чому воно знову запрацювало аж на 9-му місяці після вторгнення?
Дмитро «Калинчук» Вовнянко
Все те саме, що й з Вільхою, Громом, Богданою й Нептуном
Якщо ви задаєте питання:
— А що ж держава робила з виробництвом снарядів 3 роки і 9 місяців війни? — раптом побачивши фоточки незламності по «запуску виробництва 152-мм снарядів від Укроборонпрому», то ось для вас відповідь:
Указ Президента України Зеленського від 27 лютого 2020 року № 59/2020, яким:
ПЕРЕНЕСТИ НА 2024 рік ВИКОНАННЯ «Державної цільової програми створення та освоєння виробництва боєприпасів та продуктів спеціальної хімії на період до 2021 року», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року № 197-3.
Ще раз.
Програма освоєння виробництва снарядів і порохів була прийнята і затверджена ще в 2017 році. Виконана мала бути вже в 2021 році. З приходом Зеленського зупинена. Під виглядом «перенесення» на 2024 рік похована.
Все те саме, що й з Вільхою, Громом, Богданою й Нептуном.
Джон Сміт
Саме так… Це снаряди, про які зараз багато говорять. Снаряди, які в шалених кількостях дуууууууже потрібні на фронті!
Снаряди, які нарешті почали терміново виробляти, і це добре!
Але це фото було зроблено не учора, а більше року тому, у червні 2021 року на виставці «Зброя та безпека». Ті ж самі снаряди, які зі слів представника компанії, тоді нах нікому не були потрібні. Чому? Питання риторичне.
А якщо би тоді, хтось дууууууже вумний згадав прислів’я «Хочеш миру, готуйся до війни», і вже тоді почав закуповувати для ЗСУ ті самі дефіцитні снаряди в шалених об’ємах, щоби виробництво працювало у три зміни, то хто знає, скільки життів українців були би врятовані!
Готувались вони! Угу…
Олексій Петров
Керівництво Державний концерн «Укроборонпром» зробило голосну заяву, що на 9-й місяць повномасштабної війни вони налагодили виробництво крупнокаліберних артилерійських снарядів.
Хочу нагадати очільникам державної оборонної промисловості, що випуск 152-мм снарядів на державному підприємстві “Укроборонпрому” був розпочатий ще у 2018 році. У цьому ж році українські снаряди пройшли випробування. Сучасне обладнання для їх виробництва було придбано, зокрема, за рахунок конфіскованих у родини Януковича 1,5 мільярдів доларів. Більше того, з 2018 року 152-мм снаряди почали випускати і в недержавному оборонному секторі української промисловості. До речі, конкуренція державних і недержавних підприємств дозволила працювати над зниженням закупівельних цін та економією бюджетних коштів.
Згадавши історію питання, хочу запитати у керівництва “Укроборонпрому”:
– Чому з другої половини 2019 року було припинено виробництво українських снарядів?
– Чому в державному оборонному замовленні на 2020, 2021 та 2022 роки взагалі не було передбачено фінансування замовлення та виробництва українських снарядів, а також снарядів великих калібрів іноземного виробництва?
– Чому розрекламовані вами снаряди й досі відсутні на фронті, адже проблема їх дефіциту є однією із найбільш болючих і небезпечних?
P.S. До відома керівників ОПК – артилерії потрібні не просто снаряди, а артилерійські постріли, до складу яких окрім самого снаряду входить ще підривач, гільза з капсульною втулкою та пороховий заряд.
Фото – липень 2018 року. Гончарівський полігон. Випробування 152-мм снарядів українського виробництва