Командувач ВМС України: втрати росіян будуть у рази більшими, ніж у 2014 році

33

У разі можливого відкритого вторгнення Російської Федерації в Україну, втрати росіян будуть у рази більшими, ніж у 2014 році. Ризик повномасштабної агресії Росії існує вже 8 років і він не зникає.

Таку думку в інтерв’ю інформагентству «УНІАН» висловив контр-адмірал, командувач Військово-морських сил Збройних сил України Олексій Неїжпапа. За його словами, влада України не знає, яке рішення у голові у президента РФ Володимира Путіна, але Кремль може зробити що завгодно.

«Для РФ людське життя не має ціни, там взагалі немає будь-яких цінностей. […] Втрати (росіян, — ред.) будуть більшими, ніж у 2014-му році. Набагато більше. У рази», — наголосив Неїжпапа.

Він додав, що коли Київ матиме більше зброї, більше технічного ресурсу, професійних досягнень, реалізувати свій задум щодо України Росії буде складніше. На думку командувача ВМС України, ціна рішення Путіна про повну агресію збільшується з кожним роком, оскільки ЗСУ 2014 року та ЗСУ 2021 та 2022 – це різні Збройні сили.

При цьому він не став ні підтверджувати, ні спростовувати інформацію про те, що США можуть передати Україні ракети класу «Гарпун», зазначивши, що це закрита тема.

«Я знаю, що ми рухаємося вперед, і нас нічого з цього шляху не поверне. Хто б чого не хотів, в Україні вже зараз є ракетна зброя. І буде ще», — резюмував Неїжпапа.

Наприкінці листопада глава Головного управління розвідки МОН Кирило Буданов повідомив, що Росія стягнула понад 92 тисячі своїх військовослужбовців до кордонів з Україною і готується здійснити атаку нібито вже до кінця січня-початку лютого 2022 року.

Ймовірно, вона передбачатиме артилерійські та бронетанкові наступи з наступними десантними ударами, авіаудари на сході, напади у Маріуполі та Одесі та вторгнення через Білорусь.

Німецьке видання Bild написало, що Росія може напасти на Україну у січні-лютому 2022 року. Атака може відбуватися у три етапи, а план-максимум Кремля – це захоплення двох третин території нашої країни разом із Києвом.

P.S.

Контрадмірал, командувач Військово-морських сил Збройних сил України Олексій Неїжпапа в інтерв’ю розповів, як флоту допомагають «Байрактари» і чому їх можна назвати естафетною паличкою, коли флот отримає ракетні комплекси «Нептун», скільки військових баз Україна планує оснастити на Азовському та Чорному морях та які кораблі на них базуватимуться, а також чим для ВМС України важливий 2024 рік.

Нещодавно Україна отримала від США два катери — «Айленди». Розкажіть, будь ласка, як будуть використовуватися ці катери і які, можливо, нові катери або кораблі ви ще очікуєте у Військово-морських силах України найближчим часом?

Тут треба відповісти більш комплексно. Корабель – це лише бойова одиниця, складна інженерна споруда. Але у поточному році ми зробили кілька великих комплексних заходів щодо відновлення флоту. Їх, так би мовити, не можна пощупати. Тому вони невидимі.

По-перше, ми сформували потребу Військово-морських сил на найближчі 5-10 років. Причому зробили це завдяки стратегії, яка була розроблена за допомогою наших партнерів. Ця стратегія була доведена і до комітету Верховної Ради з питань оборони, і заслухана президентом. Я особисто, як командувач ВМС, мав змогу довести до президента пропозицію щодо майбутнього розвитку флоту. Тобто як він буде будуватися, який корабельний склад, який склад морської піхоти, авіації, які спроможності ми повинні опанувати, щоб захистити Україну з моря і таке інше.

Це, мабуть, перший в історії такий випадок, коли командувач особисто доповів президенту своєї країни. Решта питань завжди переходили через апарати Генерального штабу Збройних сил України та Міністерства оборони. Звичайно, зараз теж і  Генеральний штаб, і Міністерство оборони були разом з нами усю доповідь, потім РНБО прийняла рішення щодо затвердження стратегії. Але тут було особисте спілкування.

Загалом, мова про фундаментальні речі, які дадуть поштовх для розвитку Військово-морських сил на законодавчому рівні. Після цієї доповіді наказом Головнокомандувача Збройних Сил України, генералом Залужним затверджена Концепція розвитку на короткострокову перспективу, до 2026 року. Вона визначає потребу, кількісний та якісний склад флоту…

Ці речі в поточному році були фундаментально сформовані. Це той базис, від якого ми відштовхуємся. Мова йде і про наше новітнє озброєння, і військову техніку, які будуть надходити як у цьому році, так і у наступні — до 2026 року, до 2031 року, до 2036 року.

Власне з цих документів і домовленостей з нашими партнерами, з США отримані катери типу «Айленд». У цьому році три екіпажі на ці катери пройшли підготовку в Балтиморі, США. 6 грудня відбулося почесне підняття прапору на цих кораблях. Два катери повноцінно увійшли до складу Військово-морських сил.

Майбутній дивізіон патрульних катерів знаходитиметься у порту «Південний». Торік, за допомогою президента, ми отримали причальний фронт у 120 метрів. Там буде локально розміщуватися цей дивізіон, який забезпечить безпеку мореплавства у бережній морській зоні, прибережній морській зоні, охоронно-оборонних портах в Чорному морі. Також це охорона й оборонна того ж острова Зміїний, захист комунікацій і таке інше.

Ніякий флот не може функціонувати без військово-морських баз. Як сказав Альфред Мехен (американський адмірал, видатний теоретик військово-морських сил та концепції геополітики): «Перемога в морі починається з берега». Ми повинні враховувати наші сили, їхнє розміщення, забезпечення і підготовку. Тому хороше функціонування військово-морських баз — ще один напрямок Концепції, про яку я згадав.

В ній мова йде про розвиток багатьох інших напрямків, зокрема, ударних спроможностей. Ударні спроможності — це й ракетні катери, й корвети, й береговий ракетний комплекс.

Ракетний комплекс «Нептун» в наступному році отримає перший дивізіонний комплект і навесні буде повністю готовий та включений до складу ВМС України. Деяка техніка закуплена, перша так звана батарея вже готова.

Контракт щодо корветів був підписаний торік, у цьому році почалися роботи – у квітні вперше відбулася порізка металу. Зараз в Туреччині вже готово більше ніж 70% корабля. Тобто в наступному році корпус буде підготовлений до спуску на воду. До кінця 2022 року цей наш корвет прийде на добудування в Україну як готова одиниця, протягом 2023 року його обладнають відповідною технікою і він буде готовий до державних випробувань. А у 2024 році його включать до складу ВМС.

Цей потужний проект дасть змогу не лише отримати корабель, а й взяти відповідні технології, тому що добудовуватися він буде на вітчизняних підприємствах. Це саме стосується, до речі, й ракетних катерів, які будуть будуватися за допомогою нашого партнера — Великобританії (між нашими країнами у листопаді була підписана відповідна угода й зараз йдуть перемовини щодо контрактів). Частина з них (усього планується вісім ракетних катерів для ВМС) буде будуватися повністю в Україні.

Береги Чорного й Азовського морів, які ми контролюємо, мають невеликі глибини. Тож ймовірність використання мінної зброї з боку противника дуже велика. У зв’язку з цим, ми повинні контролювати підводний простір. Тому придбання у Великобританії двох перших протимінних кораблів (до речі, вони з дуже сучасної серії, що дозволить їм бути найсучаснішими у Чорному морі) сприяють набуттю протимінних спроможностей.

Ви згадали про військово-морські бази. Я так розумію, бази будуть розбудовані в Очакові та у Бердянську. Британці, наскільки мені відомо, виділили на це 1 мільярд 700 мільйонів фунтів… 

Це сума загального кредиту. Але так, дві бази — на Азовському і Чорному морях.

На Азовському морі, не дочікуючись кредиту, Міністерство оборони почало будувати адміністративні будівлі для розміщення особового складу. Це нова база, до цього у нас взагалі місця базування на Азові не було (у 2018 році РНБО прийняла рішення щодо її формування) — не було відповідних земель, не було гідротехнічних споруд… Торік ми перенесли особовий склад на Азов. Це невеличка, але перемога.

Також ми отримали майже 27 гектарів для будівництва головної військово-морської бази біля Очакова.

Для дивізійно-патрульних катерів типу «Айленд» побудують базу / фото - president.gov.ua

Якщо це не є секретом, які типи кораблів будуть базуватися в Очакові, а які типи кораблів будуть базуватися у Бердянську?

Ну, в Бердянську знаходиться єдина база на Азові. Там будуть розміщуватися усі кораблі, які знаходяться в Азовському морі і які будуть доходити до Азовського моря у наступні роки. Це буде основна база забезпечення та розташування сил ВМС. Також будуть маневрені пункти базування для виконання завдань (наприклад, Маріуполь).

Що стосується Чорного моря, то буде три основних бази: база в Одесі; база в «Південному» — як я вже казав, для дивізійно-патрульних катерів типу «Айленд»; а також головна база з основними ударними силами флоту — в Очакові.

Саме в Очакові буде головна база українського флоту й українських Військово-морських сил?

Так, там буде розвиватися відповідна інфраструктура, порядок забезпечення. Не хочу розкривати всіх елементів місця базування і причин, чому ми вибрали саме це місце. Думаю, що противник і так знає, чому ми це зробили, але все-таки не хочеться дану інформацію афішувати офіційно.

До якого часу планується завершення будівництва?

Певні обриси цих баз ми повинні бачити у 2024 році. По-перше, саме у 2024 році у нас буде суттєве збільшення кількості корабельного складу. По-друге, це цілком реально до 2024 року, маючи фінансовий ресурс та досвід наших партнерів, які не одну базу в світі збудували.

Участь британців у будівництві баз — це лише фінансування чи також інженерна участь як проєктантів, як підрядників і так далі?

Звичайно, це й інженеринг. Загалом це спільна робота вітчизняних підприємств, яких було задіяно 100%, і британських вчених. У них є колосальний досвід будівництва такого роду військово-морських баз.

«Mk VI» — катери, які будуть у нас вже в наступному році. Якою буде їхня функція?

Це катери, скажімо так, прибережної зони. За рахунок невеликого розміру вони будуть дуже корисними в Азовському морі. Дунай, лимани – теж місце роботи цих катерів.

Вони швидкі, маневрені, непомітні, багатофункціональні. Цей катер — універсальна невеличка платформа, яка може дуже швидко доставити якийсь невеличкий резерв в ту або іншу точку. Він чудово підходить для спеціальних операцій. Для прикладу — доставка морської піхоти. На ньому можуть бути встановлені невеличкі протикорабельні комплекси. Він, як паличка-виручалочка для підтримання сприятливого оперативного режиму та забезпечення дії основних справ флоту. Ці катери й платформи саме для цього будуть використовуватися.

Загалом у нас буде двадцять чотири катери?

Ні, дванадцять.

Ми вже маємо морську випробувальну платформу, на якій будуть розміщені перші зразки «Нептуна», розповів Неїжпапа / фото - УНІАН, Гіманов Олександр

Ви сказали, що вони будуть розміщені в Азовському морі. Як технічно ви плануєте доправити катери до Бердянська, враховуючи, що росіяни контролюють Керченську протоку і вони явно не в захваті від того, що військово-морські кораблі України там проходять.

Ми від Росії теж не в захваті (сміється).

Є два шляхи, і вони залишаються – через Керченську протоку і суходолом (так на Азов доставляли наші малі броньовані катери).

Тобто ви підете через протоку?

Думаю, що будемо розглядати цей варіант. Ми повинні залишати за собою право проходу наших кораблів через Керченську протоку. Подивимося.

Є перспективи, що у нас будуть морські платформи, на яких можливе розміщення ракетного озброєння, або це буде суто берегова зброя?

Ударні спроможності, про які я вже говорив, формуються на трьох платформах – береговій, морській та авіаційній. Ми вже маємо морську випробувальну платформу, на якій будуть розміщені перші зразки «Нептуна». Це потрібно для того, щоб розмістити майбутній морський варіант «Нептуна».

Тобто фізично вона є?

Фізично вона є.

Про що саме йдеться? Це секрет?

Думаю, в наступному році цей проєкт побачать.

Розкажіть ще про авіаційний компонент  у військово-морських силах, про практику використання «Байрактарів»? Адже комплекс, який є у вас на озброєнні, трішки відрізняється від того, що є у повітряних силах?

Коли ми вивчали досвід наших партнерів, Туреччини, то звернули увагу, що «Байрактари» застосовують не тільки для виконання завдань на суходолі, але й на морі. В складі Військово-морських сил Туреччини є кілька таких комплексів. Я дуже вдячний, що Міністерство оборони й Генеральний штаб дуже швидко зреагували, і в кінці минулого року був підписаний контракт на поставку декількох безпілотних комплексів «Байрактар» для ЗСУ. Для першого з них був визначений споживач – Військово-морські сили.

В липні поточного року ми отримали безпілотний комплекс «Байрактар» для ВМС. Його завдання, в першу чергу, це висліджування надводної обстановки, але він може використовуватись не лише на Чорному та Азовському морях, а й на суходолі, разом з комплексом Повітряних сил ЗСУ. Тобто ми вже маємо таке велике, далеке око, яке спостерігає за обстановкою на морі. Він може застосовуватися, в тому числі, по надводних цілях. Тобто і для запобігання якихось гібридних загроз, диверсійних груп, по катерах, які рухаються на великих швидкостях… Комплекс може знищувати все це своїми авіаційними бомбами.

Радіус роботи в нього більший, ніж у безпілотників Повітряних сил?

Звичайно. Це вже наступна генерація, модернізована версія. Радіус застосування – вдвічі більший. Ми навіть назвали його «Баклан», і зробили так, щоб він ззовні відрізнявся від «Байрактарів» Повітряних сил.

Наші льотчики пройшли повний курс підготовки в Туреччині. На даний час ескадрилья, яка сформована, готова виконувати завдання і вдень, і вночі.

Український «Байрактар» має ще корабельний пункт керування / фото - УНІАН, Володимир Струмковський

Тобто, коли комплекс вилітає на бойове чергування, він, в принципі, може забезпечити чергування у повітрі24/7? Він вилітає озброєний чи без озброєння?

Залежить від завдання.

Я так розумію, що ви закриваєте ним ще й південну частину зони ООС?

Так. Наприклад, якби ми його використовували лише в якості виявлення надводних цілей, якщо потрібно збільшити час перебування у повітрі, то він може йти й без озброєння. А якщо він вилітає з бомбовим навантаженням, то, звичайно, час перебування у повітрі зменшується, тому що це навантаження на сам літак. Він озброюється в залежності від завдання, яке ставиться. Це перше.

По-друге, літак в процесі роботи може бути переданий іншому льотчику. Тобто підняти його в повітря може один, а в іншому місці прийняти може інший…

Як естафетну паличку?

Так. Адже наш «Байрактар» має