Команда Зеленського програла і стала заручницею системи, з якою прийшла “боротися”

Політична програма, з якою чинний президент Зеленський та його команда прийшли до влади, повністю провалилася та програла вкрай неефективній та корумпованій системі.

Таке переконання висловив голова правління Центру конституційного моделювання Геннадій Друзенко.

На його думку, народ безпосередньо змінює державу лише під час революцій та повстань, або ж на виборах, коли голосує за реформаторів чи радикалів.

“Отже, зміна держави, яка стає все більш схожою на маленьку росію, – це насамперед відповідальність влади. А вона на такі зміни, як довів час, не спроможна”, – констатує Друзенко.

“Прийшовши до влади на запиті на радикальні перетворення, команда Зеленського програла свій герць вкрай неефективній та корумпованій системі та стала її заручницею. Те, що апарат, тобто професійні чиновники, у ВР заробляє більше за політиків і контролює та шантажує їх, свідчить про повне фіаско тої програми, з якою Зеленський йшов до влади”, – пояснив свою думку фаїівець.

“Бо країну змінюють політики, а не чиновники. Чиновники за своєю суттю – шестерні системи, а не її архітектори”, – наголосив експерт.

Друзенко називає ключовим для розуміння проблеми закономірність, згідно з якою, в ручному режимі війни на виснаження не виграють.

“Харизматик Гітлер програв вправному бюрократу Сталіну. Тривалі війни виграють лише держави, які найефективніше організовують суспільство, фінанси, промисловість, дипломатію, армію тощо. Геній Черчилля полягав не у його ораторській майстерності (Гітлер був не гірший, а можливо і ліпший оратор), а в тому, що він змусив працювати британську бюрократію ефективніше за німецьку. А тому британські суспільство, фінанси, промисловість, військо, дипломатія були мобілізовані краще – і це дало Британії змогу виграти на початках здавалося б безнадійну війну. Він протиставив мобілізовану систему генію та харизма фюрера німецького народу. І система виграла у харизми”, – наводить Друзенко приклад.

На його думку, з такою ж проблемою стикається український лідер.

“Подобається комусь Зеленський чи ні, це насправді неважливо. Важливо лише те, чи може його команда проєктувати, будувати та налагоджувати складні системи чи ні. Недаремно мудре прислівʼя говорить: “чим вищу посаду обіймає людина, тим більше в неї має бути вільного часу”. А вільний час зʼявляється у лідера, коли система працює”, – пояснив фахівець.

“Трагедія Зеленського в тому, що він не зміг створити нову ефективну систему державних інституцій, тому з усіх сил тримається за заіржавілу стару, яка апріорі не може нам забезпечити перемогу”, – підсумував Геннадій Друзенко.

prm.ua