Чому країна виявилася неготова до другої хвилі КОВІД-19? Відповідь тепер знає кожен – 2/3 ковідного фонду були спрямовані на будівництво доріг. Версія ця, як не дивно, дуже вигідна Офісу президента. Версія – падлюча. Мовляв, так, витратили не туди. Але ж – на діло витратили! Не розкрали!
А правда як раз у тому, що гроші розікрали. І не просто розікрали. За гроші бюджету нашої країни ми гарантовано отримаємо не дороги, а чорти зна що. Сицилійська мафія, як відомо, найбільші прибутки має з наркотиків і будівництва. Доріг – у тому числі.
Вже колишній радник голови ОПУ Ігор Уманський звинуватив уряд у розкраданні 40% ковідного фонду. Схема розкрадання стала можлива через зміну тендерних вимог, після чого найбільші частки робіт отримали лише 6 компаній. Дивина й годі, про те саме у травні цього року розповіли «Бігус-інфо» — за їхніми даними цей «обмежений контингент» компаній завищував ціни на асфальтобетон і відповідно – ціни на виконання робіт. «Укравтодор» тоді назвав розслідування «Бігус-інфо» замовним, пообіцяв передати докази правоохоронцям і роз’яснити все до останньої коми. Не зробив нічогісінько. А нині…
Зміна умов тендерів за словами голови «Укратодору» Кубракова сталася для підвищення якості доріг, мовляв – аби дороги робили фірми, здатні будувати великі обсяги водночас. Уманський стверджує – це все різдвяні казочки. Компанії-переможці перепродавали підряди субпідрядникам з дисконтом до 40%. Тобто – реально дороги робили ті самі фірми, що й до всіх «ВеликБудів», тільки тепер не напряму, а під «правильними марками». Переможці тендерів виступили як звичайні «прокладки».
За Уманським, якщо скласти всі ці дисконти, в грошах вийде біля 36 мільярдів грн. – практично стільки, скільки забрали на «Велике будівництво» з ковідного фонду. Доречне питання – а де поділися гроші з Дорожнього фонду і Державного фонду регіонального розвитку, з яких будівництво доріг фінансували в часи президента Порошенка? Чому брали гроші ковідного фонду? Часом не тому, що вартість доріг проти часів Порошенка зросла на 57%, як стверджує екс-міністр Омелян? Відповіді – нема.
Синхронно з заявою Уманського вийшло розслідування програми Watchdogs на каналі «Прямий», присвячене використанню на будівництві доріг металургійних шлаків. Ідея така. З подачі голови комітету з питань транспорту і інфраструктури, нардепа від «Слуги народу» Юрія Кісєля і помічника нардепа Володимира Кияшка у будівництві доріг замість щебеню стали використовувати відхід металургійного виробництва – шлак. Виключно для економії державних коштів! Проте.
Журналісти з’ясували, що створене для цього держпідприємство за бюджетний кошт замовляє подрібнення шлаку, а потім через фірму-прокладку знову за бюджетні кошти шлак купує компанія «Автомагітсраль-Південь». За ціною… щебеню. Тобто ніякої економії там нема й близько. Натомість держава на пустому місці втрачає 700 мільйонів грн. А дрібнить шлак фірма бізнес-партнера дружини нардепа Кісєля. А хто такий нардеп Кісєль і помічник нардепа Кияшко? Кияшко – це ТЕСТЬ Володимира Зеленського. А подружжя Кісєлів – це люди які придбали будинок Зеленського перед переїздом президента до державної резиденції. Слабо?
Але й це не фінал. На Заході, де відходів не менше нашого, шлак у виробництві доріг ніхто не використовує, бо термін експлуатації таких доріг сильно скорочується. Ба-більше! Експертиз щодо доцільності використання шлаку на «Великому будівництві» ніхто не проводив.
Тобто. За 40 мільярдів грн. державних грошей, замість підготовки до пандемії, Україна здобула НЕ дороги, а повне лайно, яке невідомо скільки простоїть бо будують його з казна чого. Натомість на цьому лайні (яке проти доріг часів Порошенка подорожчало на 57%) на асфальтобетоні, шлаку, дисконтах, тощо, збагатилася група цікавих осіб, аж до близьких родичів Зеленського!
А ми? А ми втрачаємо кошти на карантині вихідного дня, самі рятуємося від Ковід і морально готуємося потерпати від локдауну. Ми всі на цьому зеленому святі життя – чужі.