Карта бойових дій за період 2–8 серпня

Логістика з Криму та південний фронт

Як відомо, саме через залізницю з Криму окупанти забезпечують основне постачання фронту боєприпасами. Відтак недільні удари по Чонгарському та Генічеському мостах перерізали головну логістичну артерію ворога й забезпечили гарантований кількатижневий «снарядний голод» на передовій на Запоріжжі та Донеччині.

Окрім того, єдиний вцілілий шлях із Криму через Армянськ є не тільки на 200 км довшим, а й суттєво небезпечнішим. Адже він пролягає безпосередньо близько від фронту через Брилівку й Нову Каховку, які перебувають на лінії пострілу не тільки HIMARS, а й звичайної артилерії. Інша залізнична дорога йде через Волноваху й також добре прострілюється, як і добре пристріляний порт у Бердянську. Відтак окупанти стоять перед вибором: або дуже ризикувати, або змиритися зі зменшенням кількості артпострілів, на що вони піти ніяк не можуть.

Ситуація на південному фронті починає ставати до болю (для росіян) схожою до подій на Херсонщині. Стратегія ЗСУ передбачає створення умов для логістичного цейтноту одночасно із перевантаженням лінії фронту інтенсивністю боїв. За таких умов захист рашистів обов’язково десь має порватися.

Наступ на лівобережжі Херсонщини

Не дивно, що відразу після ударів по мостах ЗСУ активізувалися на лівобережжі Херсонщини, знищивши командний пункт окупантів в районі Козачих Лагерів, що на узбережжі між Новою Каховкою та Олешками. Також українці провели тут десантну операцію. Наскільки вона була успішною і чи вдалося нашим захисникам закріпитися, наразі не відомо, але російські пабліки стверджують, що така загроза існує. Втім не варто також виключати, що Сили оборони невдовзі зможуть форсувати обмілілий Дніпро і в якомусь іншому місці.

2 місяці контрнаступу

Через 2 місяці контрнаступу можна говорити, що на ділянках, де ЗСУ були активними, вони практично повністю знищили першу лінію оборони росіян і підійшли до другої, а подекуди почали вже активно її розбирати. У разі її прориву третя лінія оборони стримати ЗСУ вже не зможе, адже вона слугує радше для підтримки перших двох, ніж реально для стримування.

Запорізький фронт, Мелітопольський напрямок

Наші воїни продовжують вбивати клин у другу лінію оборони між Роботиним і Вербовим, одночасно атакуючи гарнізони рашистів, які закріпилися в цих селах. Ситуація для окупантів у Роботиному стає ще більш загрозливою через те, що Сили оборони не тільки зайшли на північні околиці села, а й одночасно тиснуть і просуваються по східних, південно-східних і західних околицях цього «опорника».

Донецький фронт, Бердянський напрямок

Після деокупації Старомайорського Силам оборони довелося впродовж тижня відбити низку контрнаступів на це село. Водночас знищення значної кількості рашистів дозволило ЗСУ посилити наступ на сусіднє Урожайне. Окупаційний гарнізон у селі перебуває в дуже скрутному становищі: ЗСУ вже розмінували північну частину населеного пункту й зайшли в неї, а також форсували річку Мокрі Яли із західного боку й одночасно атакують зі сходу. Росіяни зосередили свої резерви на основній лінії оборони Новозлатопіль – Ремівка – Володине – Старомлинівка – Керменчик і не поспішають надсилати їх на допомогу окупантам в Урожайному. Так само напризволяще покинутий гарнізон у Приютному. Тому цілком логічно, що невдовзі рашисти в цих селах закінчаться або втечуть.

Донецький фронт, Маріупольський напрямок

З активізацією кожної нової ділянки боїв питання резервів для росіян на південному фронті стає все гострішим. Наприкінці тижня ЗСУ вдалося відкинути ворогів на кілька кілометрів від Вугледара та притиснути в селі Микільське до річки Кашлагач. Окупантам довелося швидко вводити резерви, щоб стабілізувати ситуацію. Але варто очікувати, що невдовзі цей напрямок знову підкине рашистам сюрпризи.

Контрнаступ на Луганщині

Наступ росіян на Борову, що на Луганщині, впродовж тижня розвивався у протилежному напрямку. Ворог не тільки не зумів просунутися, а й відступив на кілька кілометрів у районі Кармазинівки, звідки, власне, й починався цей наступ. Тут ЗСУ вдалося відкинути окупантів до річки Жеребець, яку рашисти форсували кілька тижнів тому. Відтак через 3 тижні наступу в росіян залишилася невелика смужка української території в районі сіл Новоєгорівка – Сергіївка. Російські «успіхи» є настільки очевидними, що начальник російського генштабу генерал Герасимов був змушений особисто приїхати на цю ділянку фронту, щоб покерувати в ручному режимі.

Не чекаючи на успіхи на Борівському напрямку, росіяни почали ще один масований наступ на Куп’янськ у районі сіл Синьківка і Першотравневе. Успіхів вони не мали. Натомість Силам оборони вдалося знищити командний пункт ворога біля Гряниківки.

Карти створено на основі інформації, отриманої від Генерального штабу Збройних Сил України, а також з інших відкритих та перевірених джерел. Водночас карти не є максимально точними та лише умовно відображають тенденції в зоні бойових дій. 

espreso.tv

————————————————————————————————————————————————-