В гілці дискусії щодо виступу Дмитро Чекалкин мене спитали звідки Дмитро знайшов усі ці данні про 800 тис. ув’язнених палестинців починаючи з 1967 року. Де Ізраїль їх усіх утримує/утримував? З 1967 року, після Шестиденної війни та окупації Західного берега річки Йордан, Східного Єрусалиму та Сектора Гази Ізраїлем, система утримання палестинців стала ключовим елементом окупаційного режиму.
Ізраїльські сили арештували понад 1 мільйон палестинців (за оцінками ООН, Amnesty International та палестинських правозахисних організацій, таких як Addameer і Palestinian Prisoners Society), що становить близько 20% палестинського населення та 40% чоловіків.
Більшість утриманих — це «політичні в’язні» за звинуваченнями в «безпекових» порушеннях, часто без формальних звинувачень (адміністративне затримання).
Утримання відбувається в системі, керованій Israel Prison Service (IPS) та ізраїльською армією. Більшість в’язниць розташовані всередині Ізраїлю (порушуючи IV Женевську конвенцію, яка забороняє переміщення цивільних з окупованих територій), що ускладнює візити родичів.
Нижче наведено основні місця утримання, засновані на даних від B’Tselem, Addameer та IPS (станом на 2024–2025 роки). Деякі в’язниці використовуються з 1967 року, інші створені пізніше для розширення системи.
Основні в’язниці та центри затримання
Назва в’язниці/центру / Розташування/Опис та історія/Кількість утриманих палестинців (орієнтовно, 2024–2025)
1. Ofer Prison/ Західний берег (біля Рамалли)/ Заснована в 1980-х; використовується для допитів та утримання з Західного берега. Перейшла під контроль IPS у 2006/ ~1,000–1,500 (включаючи дітей та адміністративних затриманих)
2. Megiddo Prison / Північ Ізраїлю (біля Назарета) / Заснована в 1940-х як британська, з 1967 — для палестинців; відома жорсткими умовами. Під IPS з 2005. /~800–1,200
3. Ketziot (Ansar III) Prison / Пустеля Негев (південь Ізраїлю) / Створена в 1980-х під час Першої інтифади; тимчасовий табір, що став постійним. / ~1,000–2,000 (часто переповнена)
4.Gilboa (Shatta) Prison / Північ Ізраїлю (біля Джолбоа) / Заснована в 1960-х; високий рівень безпеки, використовується для лідерів опору. / ~500–800
5. Ramle Prison Complex (включає Ayalon, Neve Tirza) / Центральний Ізраїль (біля Рамли) / Заснована в 1950-х; Neve Tirza — для жінок з 1968. Включає ізолятори та клініку. / ~1,000 (включаючи ~100 жінок)
6. Ashkelon Prison / Південь Ізраїлю (біля Ашкелона) / Заснована в 1970-х; відома тортурами під час допитів. / ~600–900
7. Nafha Prison / Пустеля Негев / Заснована в 1980-х; високий рівень безпеки для «терористів». / ~700–1,000
8. Majdo (Al-Majdo) / Центральний Ізраїль / Заснована в 1970-х; для чоловіків з Західного берега. / ~500
9. Etzion Detention Center / Західний берег (південь від Вифлеєму) /Військовий центр; один з найжорсткіших, з 1967. / ~300–500 (переважно допити)
10. Huwara Detention Center / Західний берег (біля Наблуса) / Військовий; для короткотермінового утримання з 1980-х. / ~200–400
11. Sde Teiman Military Facility / Пустеля Негев / Тимчасовий табір, розширений після 7 жовтня 2023; для газанців, з повідомленнями про тортури. / ~2,000–3,000 (газанці, «незаконні бійці»)
12. Facility 1391 / Невідоме (секретне) / Секретна в’язниця з 1967; використовується для допитів; Amnesty називає її «чорною дірою». / Невідомо (десятки)
Джерела: Addameer, B’Tselem, ООН (на основі правозахисних звітів).
Всього 19 в’язниць в Ізраїлі та 1 на Західному березі; переповненість сягає 150% (IPS, 2024). Жінки (95) та діти (270) утримуються окремо, але часто в жорстких умовах.
Динаміка утриманих палестинців (1967–2025)
Загалом: ~1 млн арештів з 1967 (середній ~47 на день).
Рівень засуджень у військових судах — 99,7%, часто через plea bargains.
Адміністративне затримання (без звинувачень, на основі «секретних доказів») — ключовий інструмент: ~100,000 випадків з 1967, з них ~52,000 наказів.
Ключові тенденції та статистика
• 1967–1987 (перші 20 років окупації): ~500,000 арештів (1 з 3 палестинців). Початок адміністративного затримання (перший наказ: вересень 1967). ~100–200 на день у судах; фокус на націоналістах (1974: ~200 затримань на 5 років).
• 1987–1993 (Перша інтифада): Найвищий рівень ув’язнення у світі (~600,000 з 1967). Засудження: 90–95%; ~12,000 дітей.
• 2000–2005 (Друга інтифада): Пік ~8,000–10,000 утриманих одночасно. Кумулятивно ~650,000 з 1967.
• 2012: ~800,000 загалом; ~100,000 адміністративних.
• 2023 (до 7 жовтня): ~5,250 утриманих, включаючи 1,264 адміністративних, 170 дітей, 40 жінок.
• 2023–2025 (війна в Газі): Різке зростання: з 5,250 до 10,000–11,056 (липень 2024: 9,623; грудень 2024: 9,619; травень 2025: 10,068; жовтень 2025: ~11,000). ~30,000 арештів з жовтня 2023, включаючи ~18,000 на Західному березі та тисячі газанців (2,500 як «незаконні бійці»). Адміністративних: з 1,100 до 3,544–4,781 (7-кратне зростання). Діти: ~760 арештів; жінки: ~153 з Гази.
Смерті: 77 з жовтня 2023 (тортури, недбалість); загалом з 1967: ~226–300 (72 від тортур).
• 2025 (після обміну): Випущено ~2,000 (включаючи 1,700 газанців);
Джерела: ООН, B’Tselem, Al Jazeera, HaMoked.
• Зростання адміністративного затримання: З ~100 на рік (1967) до ~3,500–4,800 (2024–2025); використовується для політичних лідерів, журналістів, активістів.
• Діти та жінки: З 1967 — ~50,000 дітей, ~17,000 жінок; після 2023 — фокус на «інформаторів» через тортури.
• Тортури та смерті: ~72 смерті від тортур з 1967; після 2023 — систематичне (стрес-пози, голод, медична недбалість). ООН називає це «карцеральним режимом» — ув’язненням як інструментом контролю.
• Вплив подій: Арешти зростають під час конфліктів (інтифади, війна 2023); обміни (2023–2025) тимчасово зменшують, але не змінюють тренд.
• Критика: HRW, Amnesty: порушення прав (без доступу до адвокатів, «секретні докази»); суди — «шаманські» з 99,7% засуджень.
Ця система, за словами ООН, перетворює окуповані території на «відкриту в’язницю».
Всі ці дані ви можете перевірити, вони є у відкритому доступі.
.
Палестино-ізраїльські війни в нашому, українському, інформпросторі давно набули однозначного забарвлення: за замовчуванням визначено, хто правий (симпатії широкої аудиторії на боці Ізраїля) і хто – неправий (палестинці). Втім, деталі, фактаж і події на місцях у цьому довготривалому протистоянні лишаються білою плямою: це, здебільшого, просто невідомо абсолютній більшості населення. Саме через цей брак знань часто виникає брак розуміння, чому ж ті чи інші дії Ізраїля засуджуються. В тому числі — на офіційному рівні. Я вже мовчу про напіванекдотичні ситуації, коли питають, а чи не збирається Україна визнавати Палестину як це тільки зараз зробили Франція та Велика Британія. Як вчора в наших «Союзниках» добре розтлумачив
Igor Semyvolos: в нинішній війні уряд Нетаньягу вже зіткнувся з такою критикою власного суспільства, що і далі стояти на своїх максималістських цілях відносно Сектору Гази йому було не тільки некомфортно, але і контрпродуктивно. Зайвий раз просто підкреслю, що Україні, маючи майже пʼяту частину території під окупацією, і далі варто триматися тієї оцінки конфлікту Ізраїля і (у широкому сенсі) Палестини, яка відповідає нормам міжнародного права передовсім