Розповім я вам, друзі одну історію, а ви проводьте паралелі. Це не так важко, як здається на перший погляд. Історія іноді повторюється, але вже як фарс…
Уже через півроку після більшовицького перевороту Яків Мойшевич Свердлов завдяки неймовірній жорстокості, підлості та непересічним організаторським здібностям набрав серед більшовиків таку вагу, що випередив Троцького і фактично став другою після Леніна людиною. Будучи головою Секретаріату ЦК РКП(б), він фактично одноосібно, хоч і завуальовано, контролював партію.
І от, вранці 30 серпня 1918 року у Пітері було убито голову тамтешнього ЧК Соломона Урицького. Там сама по собі цікава ситуація, у якій проглядається любовний трикутник між трьома чоловіками, але зараз не про це.
Зараз про те, що у той самий день, але увечері Ленін мав виступати у Москві перед робітниками заводу Міхельсона. Леніну доповіли, що Урицького пристрелили начебто есери. Ленін їхати на завод не хотів. Його дружина Надя Крупська теж відмовляла. Але…
Але Яків Свердлов наполіг. Він взяв Леніна на «слабо», поставивши питання ребром: «Ми що, їх боятимемося?» Ленін змушений був їхати. Як і кілька інших видних більшовиків — на інші підприємства. Тоді це була така практика, з якихось важливих питань головні більшовики промови перед пролетарями штовхали.
Кожному видному більшовику належала охорона з числа найбільш надійних та перевірених чекістів. Охорону та куди кому їхати між членами ЦК розподіляв хто? Правильно: Яків Мойшевич. І так сталося, що усім видним більшовикам охорони вистачило, а їхньому вождю, голові Раднаркому тов. Леніну — ні. Ну, кінчилися надійні та перевірені чекісти, буває ж так?
На біду, стався збіг обставин — саме на цей день буцімто есерка Фані Каплан саме на заводі Міхельсона запланувала здійснити на Леніна замах. У якого у цей день випадково охорони не виявилося. В общєм, Леніна було тяжко поранено. Каплан схопили й після короткого допиту за участі Свердлова, розстріляно й спалено у залізній діжці.
Зразу ж у цей день Яків Мойшевич відкрив робочий кабінет Леніна і вмостився на його місці. Проте кермував країною він недовго — до 14 жовтня, поки не повернувся Ленін, що оклигав після «підлого замаху есерів».
Після цього товариш Свердлов на цьому світі не зажився. У Березні 1919 року він захворів на застуду. Товариші Ленін та Сталін відвідали товариша по партії на дому й привезли на гостинця тортика. Який було присмачено продукцією створеною у за особистим «архітаємним» наказом Леніна токсикологічній лабораторії («Спеціальний кабінет») під керівництвом професора Казакова.
Після їхнього візиту Яків Мойшевич тортика спробував і через чверть години відправився у країну вічного полювання. А товариші Ленін і Сталін оголосили, що товариша Свердлова вирвала з лав партії страшенно заразна хвороба — іспанський грип.
Поховали Якова Мойшевича урочисто, біля Кремлівської стіни. З його могили й почалося те кладовище. На похоронах Ленін аж сплакнув. І промову пламєнную промовив про те, як «…смерть вирвала з наших лав… але ми ще тісніше згуртуємося… і покажемо ворогам та світовій буржуазії»…
Така от історія. До речі, потім товариш Сталін товариша Леніна теж таво… А Надії Костянтинівні Крупській, якій була добре відома історія зі Свердловим, тортика прислав. Ні, в ньому не було продукції професора Казакова — була лише записка. Що в цій записці — історія відомостей не зберегла. Відомо лише, що Надя Крупська після цього негайно усі особисті швейцарські рахунки Леніна, на яких було 75 мільйонів франків, «здала».
Я ні на що не натякаю. Але враження, що дехто зараз дуже (за мораллю, рівнем освіти та компетентності) нагадує більшовиків — є.
За тим, що коять зелені більшовики, стоїть загроза національній безпеці України.
.
Ми маємо виклики зрівняні та навіть більші за події 2013го року.
Для того, щоб уникнути розпаду країни, остаточного знищення інституцій та втрати територій — всі проукраїнські сили мають забути минулі чвари, об’єднатися та висунути єдиного кандидата від об’ єднаних проукраїнських сил.
Націоналісти та ліберали, політики та громадкість, ветерани, волонтери, бізнесмени… усі мають об’єднатися разом для збереження країни.
Нас чекають темні часи, і як швидко настане світанок залежить від усіх нас.