Інтерв‘ю до 100 днів президентства — вирок українській журналістиці

Володимир Зеленський під час дебатів на стадіоні заявив Петру Порошенку, що він — його вирок. Інтерв‘ю до 100 днів президентства — вирок вже не попереднику, а українській журналістиці та українській, не побоюсь цього слова, демократії в цілому.

27 років незалежності у президентів брали сервільні інтерв‘ю обережні журналісти лояльних ЗМІ. УЗеленського демонструють, що займатися підлабузництвом перед першою особою може в принципі будь-хто. І вийде не гірше, навіть краще. 

Журналісти ставили б кон’юнктурні питання, відповіді на які цікавлять не так суспільство, як журналістів та експертне коло. 
Запитання актора, судячи з усього, взяли з фокус-груп. Там є все, що цікаво і подобається народу.

А що, так можна було?
Виробники розважального контенту просто хакнули всю цю серйозну індустрію, де журналісти завжди було частиною політичного істеблішменту.

У традиційній демократії зараз у президента запитали б: а хто профінансував це кіно про 100 днів президентства? Що винна держава спонсору особистої реклами першої особи? 
У наших реаліях головним питанням залишається — а що, так можна було?

Тетяна Даниленко

(Отмена неприкосновенности с нарушением процедуры)
Власть развращает, абсолютная власть развращает абсолютно. И единственное, что может сдерживать правителя – это законы. Это институты. Но если ему позволяют на них плевать, то больше ничего его сдерживать не будет. Успешная страна – это верховенство права. А таким образом, с презрением к процедурам и законам, успешные страны не строятся. Нельзя построить страну с верховенством права презирая верховенство права. Просто потому что «я хочу» всегда будет важнее, чем «так по закону». А что ему захочется в будущем мы даже и предсказать не можем…

Sergey Fursa

Я проти зняття депутатської недоторканості, бо це створює умови не лише для політичного переслідування опонентів, а в першу чергу для силового тиску на своїх власних однопартійців. Я розумію, що цього хоче більшість населення, але так само більшість населення хоче розкуркулити буржуїв, скасувати всі реформи та дозволити відмовлятися від вакцинації.

Я проти повноважень президента утворювати регулятори, призначати і звільняти з посади керівників силових відомств без детальної процедури, що передбачає повноваження парламенту. Це змінює баланс влади в країні, це початок шляху, який йшов Янукович.

Я проти «права народу» на законодавчу ініціативу, бо воно легко блокує роботу парламенту фантастичною кількістю спаму.

Я проти зменшення кількості народних депутатів, бо це зменшить політичну конкуренцію і збільшить можливості взяти парламент під контроль груп впливу, а також іще зменшить можливість якісно працювати над законопроектами. Є досвід парламентів інших країн, скільки доречно мати членів парламенту на яку кількість населення.

Парламентаризм — це велика цінність, і його можна зруйнувати лише двома способами. Або збройним переворотом, або спонукавши членів парламенту за допомогою фальшивих приманок зруйнувати його власноруч.

Валерій Пекар