Наша велика проблема (на другому місці після р-с-н-і) — це те, що в нас дуже коротка памʼять, відсутні інститут репутації та система кенселінгу в суспільстві.
— Поговорили про те, що Арєстовіч — чорт, який розганяє московсько-совєцькі наративи, п*здить про збиті ракети, постійно сцить в очі українцям, ображає українських активістів, студентів, патріотів, відпочиває на морі, коли на фронті пекло, а по всій Україні масовані атаки, і забули — сиплять йому десятки тисяч лайків, запрошують на івенти, інтервʼю тощо…
— Всі знають, що Лобода працювала на росіян з 2014 року, брала від них нагороди, співала на концертах побєдобєсія, розказувала у Малахова про «украінскіх радікалов», і от вже на її концерт в Києві готові йти тисячі українців…
— Корогодскій прямо напередодні вторгнення писав, звертаючись до українців: «Крим давно нє наш, попустітєсь уже», і таку купу українофобної та антимайданівської дичини написав за останні роки, що в голову не вкладається… І от він вже у вишиванці — обіймається з українською «елітою», продовжує «жартувати», радіти життю в Україні, заробляти на українцях та отримувати оплески…
— Подруга Корогодского — Влащєнко, роками відсмоктувала в ефірах у колаборантів і проросійської шобли, працювала на медведчуківських каналах, завзято тягнула русскій мір з усіх щілин… І от вона сфоткалася з перекошеним ї*балом біля памʼятнику Бандері, і до неї продовжують ходити на інтервʼю, дивитись, слухати…
— Міністр русской культури Ткаченко відстоював Суворова та Булгакова, тобто інтереси русского міра в Україні завжди набагато потужніше, ніж інтереси української культури та історії в Україні, і на десятий рік війни з росією, на другий рік геноциду українського народу, залишається на посаді міністра культури. Скандал з Українським Культурним Фондом, Держкіно і Довженко-центром… Російськомовний державний телеканал Freedom, ганьба з символом Тризуба і премією Шевченка, непослідовна політика щодо рпц — ВСЕ цьому покидьку і досі сходить з рук…
— Співзасновник рекламної агенції TABASCO Олександр Смірнов назвав міністра освіти та науки Оксена Лісового «министром образования и науки украинского языка», образив Києво-Могилянську академію, написав українофобної дичини за декілька днів, як Корогодський за півроку, і що, де він? Його звільнили, закенселили? А, згадала: за нього заступився Арєстовіч…
І ось такого лайна навколо неймовірно багато (їх всіх обʼєднує, до речі, русофільство, українофобія та мімікрія), тому що немає інституту репутації та культури кенселінгу. Поговорили три дні, розвели срачі і забули…
Сьогодні, замість того, щоб закенселити тупу блогерку Алхім, і написати всім, що не можна, блять, писати в сторіз про місця перебування наших військових, незалежно, чи призвела ця її сторіз до трагедії, чи ні, незалежно від того, скільки колаборантів та агентів в Україні, НЕ МОЖНА ПУБЛІКУВАТИ В СОЦМЕРЕЖАХ МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ ВІЙСЬКОВИХ!!!
Зате, за неї заступився Арєстовіч…
Ще й ця трагедія сьогодні зі збитим українським нацгвардійцем просто добила… Особливо, згадуючи історію зі «слугою народу» Трухіним, який в такому ж стані «в хламіну», як той суддя, збив людей, а потім став «волонтером» і ким завгодно, тільки не сів за ґрати…
Одразу зазначу про хейт: досить ліпити скрізь поняття хейту, коли люди говорять вголос про те, що їм болить, вказують на факти, критикують тих, кого є за що критикувати та ініціюють публічні дискусії, без яких ми давно вже перетворилися б на щось типу білорусів!
Хейт заради хейту — це погано. Хейт заради правди, нагадування і спаведливого кенселінгу — має бути в здоровому демократичному суспільстві. Особливо, коли це суспільство виборює прямо зараз своє право на існування.