Хароших руцкіх там поки що нема

От ви не повірите, буде з мене кепкувати, а я таки щиро вірю у хорошого москаля. І що ми колись його таки побачимо.

Нє, я не прикалуюсь, дійсно вірю! Бо я багато часу провів у Німеччині межи німців.

Німці колись були дуже злі та нєхароші, злились на весь світ, і весь цей світ лякали, а коли геть залякали, то пішли його війною завойовувати. Навчились у більшовиків як робити концтабори, тіко зробили їх не як у большевиків лівою ногою, а таки по-німецьки якісно, і у тих концтаборах тримали купу людей, а декотрих навіть у крематоріях палили — так само по-німецьки якісно.

Так от, теперішні німці — хароші. Вони не «косять» і не придурюються, вони реально хароші. Вони чесно усвідомили, в чому були неправі оті злі нехароші німці. І вони навіть абсолютно щиро вважають себе, нинішніх хороших німців, винними за всьо то, що ті давно померлі погані німці накоїли — хоч теперішніх хароших німців тоді ще у проекті не було, але ж боргові зобов’язання вони прийняли разом із спадщиною.

Вони дуже довго думали, чому ті попередні німці були такі погані, і як треба жити, щоб такими не стати. Від цих роздумів вони і самі стали добрими та приязними, і побудували у себе одне з найгармонічніших сучасних суспільств, і навіть цілком щиро люблять всяких не-німців.

Так що рецепт перетворення поганих на хороших відомий — ці погані мають почати одну світову війну, програти, зробити помилкові висновки, почати наступну світову війну, знову програти, притому не просто програти, а вщент, отримати фантастично потужних звіздюлів з повною руйнацією країни, втратою половини території, багатолітньою іноземною окупацією. Після цього треба три покоління працювати над помилками, докладно розбирати як така фігня сталась, виховувати почуття провини перед всім людством — і вуаля, онуки поганих будуть дійсно хорошими, навіть дуже хорошими, решті людства на заздрість!

Я вважаю цей рецепт універсальним. Тому, і лише тому, я вірю у харошого москаля.

Росія. Весняний призов. Калінінград, 01.04.2014

Частина шляху вже пройдена, процес стрімко пришвидшується, одна програна світова позаду, невірні висновки з неї давно зроблені. Лишилось трошки — почати та програти нову світову з усіма наслідками, та потім три покоління працювати над помилками папєрєдніків і виховувати почуття провини. І ми таки побачимо харошего рускаво, як наразі бачимо хароших та лагідних німців.

А до того соррі, мені шо Навальний, шо Пуйло, шо Дімон, шо пакємон :хай шатають, звісно — всяка хєрь за парєбріком нам по ходу на радість, за старим прокляттям «а шоб їм стало не до нас!» 🙂 але не вводимо себе у оману — хароших там поки що нема — процес виховання не завершений.:)

Євген Дикий, obozrevatel.com