Ми познайомились з ним в липні 1983 року в потязі, який віз нас, абітурієнтів, у Ленінград на вступ до військового училища.
Нас тоді було п’ятеро. Троє з Вінниці, один з Немирова і Костя з Калинівки.
Він одразу виділявся серед присутніх. Такого почуття гумору і артистизму мені рідко коли довелось бачити у своєму житті.
Доба, яку ми їхали до Ленінграда пролетіла як одна мить.
Врешті-решт, із п’яти до училища поступили лише двоє: Костя і я.
Далі було 4 роки навчання в училищі, де ми були в різних підрозділах: Костя у 2-й батареї, я у 18-й. Спілкувались ми нечасто. Але коли їхали у відпустку, то дорога ніколи не здавалася тривалою завдяки Кості. Він завжди був душею компанії.
Потім на початку 90-х після закінчення училища була недовга офіцерська служба і повернення до рідного дому.
І ми знову зустрілися з ним на Центральному ринку у Вінниці. Костя був підприємцем, торгував взуттям. А я працював у школі вчителем.
Памятаю цю радість, коли ми зустрілися!
Він абсолютно не змінився. І попри важку економічну ситуацію випромінював оптимізм і мав безліч планів на майбутнє.
Але він не міг стояти осторонь тих політичних процесів у нашій країні, які відбувались на початку 2000-х років.
Такий він був. Небайдужий.
Для мене було справжньою несподіванкою, коли у 2008 році Костя вступив до ВО «Свобода». Несподіванкою тому, що Костя був російськомовним.
Але коли ми зустрілися, то він говорив ВИШУКАНОЮ українською мовою. І я зрозумів, що політичний вибір він зробив усвідомлено і щиро. Так, як він робив завжди.
Такої щирої і принципової в своїх переконаннях людини ще потрібно пошукати. І ще одна риса, яка його завжди вирізняла — це людська скромність. Він ніколи не любив пафосу і хайпу. Але все, що він робив — то було від душі. Від його серця.
З початку війни у 2014 році Костя пішов захищати Україну. А коли рашисти 24 лютого 2022 року розпочали широкомасштабне вторгнення, Костя добровільно пішов на фронт.
Воював у складі 95-і, а потім 46-ї десантно-штурмової бригади.
У День Незалежності — 24 серпня 2022 року прийшла страшна звістка — Костя героїчно загинув, захищаючи нашу краіну.
Подивіться на його обличчя. Гляньте йому у вічі.
Вони тепер завжди будуть дивитися в наші душі.
Вічна тобі пам’ять, Костя!
![](data:image/svg+xml;charset=utf-8,<svg height="400px" width="1000px" xmlns="http://www.w3.org/2000/svg" version="1.1"/>)
![](data:image/svg+xml;charset=utf-8,<svg height="31px" width="88px" xmlns="http://www.w3.org/2000/svg" version="1.1"/>)