Геноцид українського війська

148

Боєздатність сучасної армії характеризується якістю зброї та силою духу воїна. ЗСУ воює радянського зброєю. Вище військове керівництво держави не вживає заходів щоб український незламний дух підсилити сучасним летальним озброєнням та надійним броньованим захистом.

Поряд з тим, вживає заходів, щоб знищити дух українського воїна, деморалізувати та змусити полишити службу в Збройних Силах України.

Зверхнє, наплювацьке відношення «паркетних» генералів до армії гостро відчувається на передовій. Можна скільки завгодно в дріб’язково-хамській манері, на кшталт ФБ переписки Міністра оборони Тарана з Ю. Бутусовим, переконувати, що в армії все гаразд (деталі), але суха статистика плинності професійних військових говорить про глибоку кризу.

«У нас тут повна дупа», – скаржиться військовослужбовець Олег (ім’я змінено на його прохання), в інтерв’ю BBC про стан справ в ЗСУ (деталі). «За останній рік стало гіршим харчування, …озброєння не кращає, а до полігону доїжджає половина техніки», — каже він.

За часів роботи в армії Головнокомандуючого ЗСУ (НГШ) Р.Хомчака з армії пішли понад 75 тис. контрактників – це майже третя частина визначеної законом чисельності ЗСУ.

Грошове забезпечення

Одна з технологій, яку застосовує вище військове керівництво країни для деморалізації військовослужбовців ЗСУ — це встановлення неадекватного та несправедливого грошового забезпечення.

Щодо неадекватності

Мінімальний рівень грошового забезпечення солдата першого року служби зараз складає біля 10 тис. грн та це фактично той рівень, який був забезпечений, ще при Президентові Порошенко. Нагадаю, міністр оборони С. Полторак на початку 2019 року підняв мінімальне грошове забезпечення на 40 % з 7 300 грн. до 10 183 грн. (деталі)

Незважаючи на численні заяви Р. Хомчака, що грошове забезпечення військовослужбовця першого контракту «має бути щонайменше на 50% вище, ніж середньомісячна заробітна плата в державі», ухвалений бюджет на 2021 рік не передбачає підвищення грошового забезпечення військовим, адже видатки на забезпечення діяльності ЗСУ (2101020) не змінюються в порівнянні з бюджетом 2020 року!

Геноцид українського війська. Частина 1
Геноцид українського війська. Частина 1

Щодо несправедливості

Командуванню Армії достеменно відомо, що наприклад Командир 46-го батальйону «Донбас» 54-ї бригади, у званні – полковник, отримує 19 600 грн. Директор Департаменту МО України, полковник – 45 тисяч. Хто з них заслуговує на вищу зарплату і чому – питання недискусійне та відповідь — очевидна. ( деталі).

Очільники Міноборони стверджують, що реформам в армії заважає система, яка чинить опір. Але правда полягає в тому, що умовний директор департаменту з заробітною платою в 45 тис. грн. заслуговує на лояльність військового керівництва, тому що він реалізовує злочинні наміри по системному та систематичному знищенню бойового духу в ЗСУ.

Я багато писав про численні випадки корупції під час таємних закупівель по державному оборонному замовленню 2020 року. Нанесення шкоди обороноздатності та державному бюджету, внаслідок таких рішень, буде проаналізована в другій частині цього допису.

В цій частині я зупинюся на комплексу вчинених дій, які разом із рівнем та правилами грошового забезпечення, мають безпосереднє деморалізуюче значення для бійців ЗСУ.

Харчування армії

В останній рік якість харчування в армії суттєво погіршилася. Це спричинено згортанням реформи харчування ЗСУ, яка була розпочата за міністра оборони С. Полторака.

В 2016 році, уряд А. Яценюка почав реформу покликану знищити монополію 4-х компаній, які ексклюзивно годували ЗСУ, із витратами бюджетом понад 4 млрд на цей напрямок в 2020 році: «Чотири компанії протягом останніх десяти років «сидять» на державних закупівлях, завищують ціну, надають неякісні послуги для українських вояків» ( деталі).

Завдяки реформі, армія мала відмовитися від послуг чотирьох аутсорсингових компаній. Запроваджувалася так звана децентралізована система харчування за каталогом. У військову частину постачають продукти, які хоче споживати особовий склад військової частини, а не те меню, яке визначають «паркетні» генерали з центру.

Їжу готують не сторонні компанії, а кухарі військової частини. Таким чином руйнувалася монополія 4-х компаній, адже ринок постачання продуктів суттєво конкурентніший, ніж ринок постачання готової їжі. Конкуренція підвищувала якість та зменшувала ціну.

Діана Петреня, екс-керівник проектного офісу реформ МОУ стверджує, що повноцінну реформу заблокував Р. Хомчак, пославшись на те, що немає достатньої кількості кухарів. «Це було так дико, що особисто я можу це пояснити лише тим, що аутсорсери просто занесли конверти в потрібні кабінети», — додає вона. (деталі)

До речі, сам проектний офіс реформ в МОУ Таран ліквідував ( деталі), щоб не заважали вирішувати питання на кшталт описаного.

Датою остаточної перемоги аутсорсерів над здоровим глуздом вважається 21 жовтня 2020 року, коли уряд Шмигаля прийняв постанову № 1042, якою МОУ знову дозволили закуповувати «послугу з харчування» замість «продуктів харчування».

Замість епілогу до першої частини.

Загалом, будь-хто може легко спростувати «переможні» заяви головного актора «відосиків» щодо турботи про армію – де факто фінансування армії в 2021 році зменшується на 500 млн. грн в порівнянні з 2020 роком.

Хтось може вказати, що в тому нема вини міністра оборони Тарана чи Головнокомандуючого ЗСУ Хомчака та у всьому винна короновірусна бюджетна криза.

Я з цим не погоджуся.

Згідно ЗУ «Про Національну безпеку» керівники Міноборони підпорядковані Президенту, а як Єрмак та Зеленський вміють вирішувати свої фінансові питання країні відомо.

Відповідно до ухваленого бюджету-2021, видатки на утримання всіх робочих органів Єрмака та Зеленського зростуть, а саме: офісу президента + 39%, Офісу генпрокурора + 46%, Держбюро розслідувань + 67%, от тільки український воїн у Верховних Головнокомандуючих не в пріоритеті.

P.S. АРМІЯ ЯК АРГУМЕНТ СТРИМУВАННЯ АГРЕСІЇ ВОРОГА
Частина політиків уже усвідомила, що в нинішньому форматі Мінські угоди стали абсолютно безперспективними. Ключова проблема полягає в тому, що цього так і не усвідомив Зеленський. Він досі не розуміє, що відбувається насправді на Сході України.
На сьогодні санкції проти Росії прив’язані лише до окупації країною-агресором Кримського півострова. Вихід із Мінської групи жодним чином не вплине на санкційну політику проти РФ. Але щоб показати себе країною із серйозними намірами та продовжити перемовини з Німеччиною, Францією та іншими західними партнерами щодо посилення санкцій проти Росії, Україна насамперед повинна виконати своє домашнє завдання: зробити армію потужною і вмотивованою, підняти національну економіку, зробити дієздатними вертикаль влади і суди.
Дуже важливо усвідомити, що сильна армія необхідна нам не тільки для того, щоб воювати, а і для того, щоб бути аргументом стримування ворожої агресії. Перемога України напряму залежить від успішного виконання домашнього завдання – наведення ладу у власній країні.
Якщо цим не займається Зеленський, то він повинен піти геть, оскільки сподіватися, що західні партнери зроблять якісь кроки за Україну – це марні надії та справжня страусина позиція. Така політика жодним чином не покращить життя в нашій державі, не приведе до перемоги України та не поверне їй територіальну цілісність.
Поделиться:
Загрузка...