Категории: Мнение

Где ты был в этот момент, Вова?

9 мая 2014 года. В этот день в больницу им. Мечникова приехали первые скорые с ранеными украинскими бойцами. Буквально за одну ночь больница превратилась в военный госпиталь.

Привезли первых четырех ребят. Нога одного из бойцов была примотана простым скотчем к штакетине. От раненых исходил запах горелого железа, неожиданный, разорвавший привычную жизнь городской больницы в клочья, и дух настоящей войны медленно и непреклонно перебрался с этих тел в самую душу медперсонала. Отныне жизнь стала другой.

Медсестры расшнуровывали ботинки ребят, тяжелые такие, грязные. У одного из них не было конечности, рана в голову. Люди в тот момент холодели от ужаса – они такого не видели никогда. Грязная, зловонная рука войны резко протянула тела раненых: вот, держи. Держите вы, все. Делайте с этим что хотите…

Потом в Мечникова стали привозить их, как на конвеере. Лето 2014-го – это поток раненых из котлов. Дебальцево, Иловайск… Много, сотнями, палаты были переполнены…Персонал работал как заведенный. Ужаса уже не было. Они научилась этой новой для себя работе – военной хирургии. Врачам приходилось собирать ребят по кусочкам, делая многие вещи впервые. Медсестры, не выдерживая стресса, увольнялись. Всхлипы в комнатах персонала, маски повыше на лице, чтобы не так заметны были полные слез глаза. А борты все прибывали и прибывали…

Врачи наспех осваивали опыт клиник НАТО, израильских клиник, изучали протоколы по лечению боевых травм. Осколочные травмы, травмы от разрыва мин, пулевые – все это стало будничным, ежедневным, рутинным.

Время от времени в больницу приезжал поседевший старик. Он казался в тот момент именно стариком, сдавленным голосом благодаря персонал больницы за труд. Выдавая награды, медали, ордена, почетные грамоты, в накинутом на плечи белом халате обходя палаты в компании главврача.

Страна в те годы была сломанным механизмом, и где-то починишь в одном месте – она тут же ломалась в другом. И кровоточила… Кровоточила…

С того момента через больницу прошло более 2000 раненых бойцов, и война не ставила на этом точку. Напряжение было неописуемым, и после смены, после увиденного – бессонные ночи дома, сдавленный крик в подушку, чтобы не разбудить семью, успокоительное – и снова работа, без остановки.

Тогда же, начиная с мая 2014-го, в больницу повалил народ – кровь сдавать. Коридоры были переполнены, люди стояли в длиннейших очередях. Тогда ломались даже сильнейшие – война выжигала душу каленым железом. Навсегда.

P.S. Где ты был в этот момент, Вова?

Елена Кудренко

Последние новости

Ще раз про ту подію на Борщагівці

Бо все що ви вчора бачили, то це наслідки бездіяльності актора який грає роль Верховного ГК і який в умовах…

3 часа назад

Удар по Комишувасі: кількість загиблих зросла до 29

Кількість загиблих унаслідок російських авіаударів по Комишувасі зросла до 29 людей. Ще п’ятеро людей дістали поранення, 48 осіб вважаються зниклими безвісти. Про…

3 часа назад

Загальні бойові втрати ворога від початку повномасштабного вторгнення станом на 03 листопада 2026 року

Загальні бойові втрати противника від початку повномасштабного вторгнення станом на 03 листопада 2026 року Особовий склад: * близько 1 594…

3 часа назад

ХТО ВІДПОВІДАЄ ЗА ОБОРОНОЗДАТНІСТЬ КРАЇНИ?

В Україні продовжуються суперечки та пошуки шляхів завершення війни. Але навіть держсекретар США Рубіо заявив, що, попри просторікування свого шефа…

22 часа назад

Том Купер: як «Захід» знищив концепцію управління місією

Обговорення реформ у керівництві ВСУ минулого тижня нагадали мені дещо: у західній військовій доктрині існує концепція, яка називається «управління місією»…

22 часа назад

Росіяни під час «тиші» в Олешках стягували до міста техніку та особовий склад, — Sky News

Журналісти британського Sky News показали кадри з БпЛА, на яких видно, як російські окупанти стягують до Олешків військову техніку та особовий склад…

23 часа назад