Те, що на газових переговорах у Брюсселі російська делегація несподівано поступилася вимогам європейських і українських чиновників і погодилася працювати за європейським законодавством, багато хто з моїх західних колег схарактеризовує як справжню сенсацією. Однак це – очікувана сенсація.
Весь сенс будівництва газопроводів, які повинні були стати альтернативою української ГТС – і «Північного потоку», і «Північного потоку-2», і «Турецького потоку», і «Південного потоку» полягав у необхідності «обійти» Україну, домогтися припинення транзиту газу через її територію. Причому найчастіше це була не економічна, а політична необхідність. Тому що проекти альтернативних газопроводів – це дороге задоволення. А найголовніше – вони позбавлені додаткових можливостей транспортувати газ у критичній ситуації. А в української ГТС з її унікальними підземними сховищами такі можливості є. І якщо йти за елементарною логікою, «Газпром» мав би триматися за цю систему обома руками. Але замість цього в Москві робили і продовжують робити все можливе, щоб залишити українську ГТС без газу. Чому?
А тому, що в цьому випадку український бюджет втратить доходи, які так необхідні уряду країни в період виплат по боргах міжнародним фінансовим організаціям. І Москві буде набагато простіше диктувати Києву умови – будь-які умови. Не випадково в Москві план будівництва нових газопроводів люблять називати «планом Путіна». І дійсно, російський президент особисто лобіює будівництво кожного альтернативного маршруту – аж до поїздок в країни, які повинні стати частиною нової системи і переговорів з їхніми лідерами саме про енергетику.
Але є наміри, а є можливості. Зараз можна точно сказати, що «Газпром» не впорався з «планом Путіна». Тому що важливою частиною цього плану було його виконання до 1 січня 2020 року – тобто до закінчення російсько-української угоди по транзиту. Однак «Північний потік-2» все ще не побудований – і позиція Данії значно ускладнює завершення його будівництва. До того ж серйозним ударом по позиціях російського газового монополіста стало зменшення обсягів прокачування газу по газопроводу OPAL. Після цього остаточно стало ясно, що без українського транзиту не обійтися. Що з Києвом доведеться домовлятися. А якщо домовлятися з Києвом – доведеться жити за європейськими правилами.
Всі попередні відмови представників російського Міністерства енергетики і «Газпрому» від переговорів, всі їхні вимоги і образи були банальним блефом, розрахованим на те, що нерви суперників не витримають. Тому що особливих можливостей для маневру у Москви немає. Так, транзит можна припинити. Але тільки з власної вини. І нести всі витрати за зрив контрактів буде «Газпром».
Те, що сталося в Брюсселі, ще раз нагадує про просту істину: не потрібно боятися російського блефу. Коли європейці і українці діють спільно, коли вони дотримуються чітких прозорих принципів, Росії в буквальному сенсі слова нікуди діватися.
Схоже, що Кремль може вигравати тільки в темряві.
Україна придбала в Туреччини 70 балістичних ракет M39 ATACMS, 12 реактивних систем залпового вогню M270, що використовують ракети GMLRS і…
Ізраїль давно і однозначно зайняв максимально холодну, прагматичну, відверто недружню до українців позицію. Вони десятиліттями відмовляються визнавати Голодомор геноцидом українського…
Спала в коридорі на своєму рожевому надувному матраці, розуміла що мій зріст не правильний для війни. Бо якби була не…
Якщо ви думали, що масовий виїзд українців — це лише наша спільна національна трагедія, то просто уважно подивіться на стрічку…
30 липня 2025 року Шмигаль зробив заяву про українські балістичні ракети "Президент України вже анонсував, що Україна буде мати свою…
У ніч проти неділі, 9 серпня 2026 року, війська РФ масовано атакували ударними дронами та ракетами територію Одеси. Про це повідомив у…