Об этом он написал в Фейсбуке.
Ермак отметил: «Седьмой год продолжается война на нашей земле. Официальную позицию Украины все хорошо знают, ее определяют Президент и Верховная Рада, она проста:
Пункт 1. Да, у нас идет война, в которой Россия — сторона конфликта, а не наблюдатель. И именно поэтому, а также из-за аннексии Крыма Запад применил против России санкции.
Пункт 2. Мы настаиваем на полной деоккупации и возвращении всех наших территорий, что и может означать восстановление настоящего мира.
Россия должна уйти с нашей земли, забрав все свое — армию, вооруженные формирования, военную технику, оккупационные структуры».
Он продолжил: «За что мы боремся сейчас? За то, чтобы освободить из плена всех наших людей, которые удерживаются на временно оккупированной территории Украины, так и в России.
Мы уже показали, что можем это делать, освободив в том числе и тех, кто содержался в плену годами.
Разве это господин Фокин согласовал обязательства провести выборы в ОРДЛО не после, а до возвращения Украины контроля над границей с Россией? Нет, не Фокин.
Может господин Фокин согласовал обязательства консультироваться относительно изменений украинского законодательства? Нет, не Фокин.
А кто в 2014 году не стал защищать Крым от захвата? Господин Фокин? Нет, не Фокин.
Вы знаете фамилии. Но почему-то обращаете больше внимания на слова, в том числе и этих людей, чем на плоды тех дел, которые были сделаны.
И самое главное. Все это не оправдывает сегодняшние слова господина Фокина. Моя личная позиция — господин Фокин должен уйти из ТКГ».
Абсурд, украинцев считают дураками. Включают Фокина в Ткг, а затем Президент и Ермак с невинными лицами , возмущаются его публичными высказываниями. Дешевые приемы дешевых людишек. Фокин говорит то, что ему велено озвучить.
Ну, побачили, як принциповий і рішучий державний діяч Єрмак погнав Фокіна з ТКГ «за перевищення повноважень»? Саме про це я вам учора й писав: роль маразматика-комуняки — відтіняти зеленських як патріотів і державників. Такою тривалий час була тактика Путіна: випускаючи на арену різних неадекватів, типу Жириновського-Рогозіна, з заявами про «танки на Україну» чи «мити чоботи в Індійському океані», він завжди натякав як Заходу, так і власному населенню: підтримуйте мене, а то матимете зовсім відвертих фашистів. Хоча за переконаннями сам нічим від них не відрізнявся.
Як і Єрмак не відрізняється від Фокіна.
Зараз Єрмак, Зеленський, Офіс наввипередки спішать відхрестися від Фокіна, засуджуючи його заяву в ТКГ. Вони штовхають один одного ліктями намагаючись плюнути у старого колобаранта та показати, які вони справжні «патріоти»
Заява про те, що Фокін не бачить російських військ та війни між Росією та Україною викликала таке обурення в суспільства, що хвилі цього обурення знову почали заливати і так тонучий рейтинг Зеленського.
А зараз вибори, а під кабміном, оп та Радою, щодня якісь мітинги, акції та страйки… І Віктор Янукович все інтенсивніше маше президентові з Ростова рукою.
З цих заяв Єрмака та Офісу Зеленського можна зробити декілька неприємних для всіх висновків:
1. У Зеленського повністю провальна кадрова політика. Він не розуміє наслідків своїх призначень.
2. У Зе бояться українського суспільства.
3. Кидати та відхрещувася від своїх — це не поодиноке рішення в конкретній ситуації, а системна політика. Гончарук, Богдан, Фокін… Список можна продовжити. Зеленський сам запрошує і запросто сам зраджує тих, кого запросив до роботи — і не важливо чи ви ліберал, хижий авантюрний бюрократ, чи дідусь ватнік… Вас кинуть при першій можливості.
Тому коли на багаточисельних мітингах демонстранти з упертістю скандують «Геть Богдана», «Геть Шкарлета», «Геть Єрмака», то це має сенс.
Щоб протриматися при владі бодай ще день, бодай годину, хвилину — Зеленський здасть усіх.
І Україну він здав би, бо боягуз.
Але є потужний запобіжник — українське громадянське суспільство, а також наші західні партнери, які вже багато сил та грошей вклали в Незалежну Україну.
Образ пісні Жадана про Вову з квитком до Ростова настільки влучний, наскільки і реалістичний.
Тому не падаємо духом, продовжуємо лупати цю скелю. Разом сила!