Станом на 23.02.22 останні з них уже евакуювали з країни свої сімʼї, а Бубочка після піврічного опору офіційно визнав загрозу війни, підписавши закон про перерозподіл коштів від милого його серцю Великого крадівництва на підготовку до вторгнення (використати їх із цією метою держава, звичайно ж, не встигла).
● Залишалося ще одне корінне питання — правовий режим, який у цей день мали визначити на РНБО.
Варіантів було два. Воєнний стан, призначений саме для цих ситуацій, або надзвичайний, передбачений для боротьби зі стихійними лихами чи внутрішніми заворушеннями. Корінна різниця — перший передає всю владу військовим, другий — ні.
За воєнний стан стан проголосували двоє — Залужний і Резніков. Решта — за другий (мабуть, щоб Залужний, не дай аллах, московитам наступ не зіпсував).
Планів цим істотам, бачте, не вистачає.
І зростання невдоволення населення під час війни це цілком передбачуване явище.
Звичайно, це невдоволення проектується на ворога. А влада сприймається як основна надія на захист від цього ворога, навіть в тому випадку, коли до початку війни ця влада була не дуже популярною.
Класичним прикладом є Винстон Черчилль, який до початку 2-ї СВ був не дуже популярним британським політиком, з не дуже доброю репутацією. Але, призначений на посаду прем’єра британського уряду, він зумів переломити це негативне ставлення перш за все тим, що не став брехати народу і обіцяти йому легку перемогу. Назва його першої промови в парламенті, яка виникла пізніше, говорить сама за себе: Blood, toil, tears, and sweat (Кров, важка праця, сльози і піт). Це був мудрий політичний хід, бо у людей виникла довіра до людини, яка розмовляє з ними, як з дорослими і відповідальними людьми.
Отже, ключовим словом у відносинах між владою і народом у часи важких випробувань є слово «довіра».
В перші місяці війни у нас все так і було, навіть без проголошення мудрих черчилівських промов. Навіть президентські «відосики» не дуже псували ставлення народу до влади.
● Але у якийсь момент почалася боротьба за рейтинг, а разом з нею обіцянки «великого контрнаступу», «кави у Ялті вже в травні» та інші популістські та відверто брехливі заяви.
● А потім ще доєднався мутний вал викриттів небаченої корупції
● А потім ще і примітивні інтриги проти генералів.
І все. Довіри не стало навіть у тих, кому від цього страшно.
А що буває з владою, яка під час війни втрачає довіру населення, ми знаємо з історії 1-ї СВ, на прикладах російської імперії, Німецького та Австрійського рейхів. Ці можновладці були скинуті, а їхні країни зазнали поразки у війні, а російського імператора разом з сім’єю було страчено.
● Не можна сказати, що «зелена влада» цього не розуміє.
• Але, мобілізувати країну і привести її до перемоги вони просто не здатні.
• І втрачати владу, а разом з нею і доступ до післявоєнних інвестицій, вони не хочуть.
Тому бачать єдиний вихід у тому, щоб «пропітляти». Тобто, підписати «договорнячок» з ворогом, віддати йому частину територій і залишитися при владі на решті території.
● Щоб цей підлий план виконати, їм потрібен «цап-відбувайло». А хто на цю ганебну роль підходить більше ніж Головнокомандуючий ЗСУ та його штаб?
Ось звідки коріння інтерв’ю Арахамії і чергових висерів Безуглої.
Банкова раз за разом завалює свої ж технології соціального програмування.
Це говорить, що до реальних виборів в ОП — не готові. Відкрито заручитися підтримкою/послугами професійних російських політтехнологів Кремля вони не можуть (про це одразу стане відомо західним спецслужбам з відповідними наслідками), електоральної підтримки своїх політекспериментів вони не користуються, бо Армія та військове керівництво в особі Залужного мають безпрецедентний рівень підтримки/довіри.
Війна, зовнішні виклики — єдина гарантія збереження чинної узурпованої влади. В іншому випадку, шансів утримати владу у чинної команди після проведення демократичних виборів — рівняються нулю.
А тим часом Верховний Нахрюк придумав, як виколотити гроші з американців: «спецдесант» зі Слуг разом з ветеранами і дітьми поїде в турне штатами США, щоб переконати трампістів виділити фінанаси. Бо якщо вони цього не зроблять, і бюджетникам та пенсіонерам не виплатять гроші, всі зрозуміють, що король Зе голий.
Поїдуть в турне тільки Слуги, за рахунок бюджету. Представників інших некошерних партій пущать зе-пуйлом нє вєлєно.
При цьому Армія їх не цікавить, бо коли заблокували експорт зерна — Зеленський бігав як вжалений, ліз з усіх дірок ЗМІ.
Коли три тижні в Польщі блокують бензовози, вантажі, в тому числі для ЗСУ — Зеленського ніде немає.
Нагадую, що зелені слуги спочатку самі запустили ворога до країни, а потім зганьбились на весь світ крадіжками.
~~~
Карл Волох
Shlomo Nagel
Павло Нусс
ЗЕ зрада