Дивна ситуація з цьогорічною Шевченківською премією

Не оголосити головну культурну премію країни в день, коли вона мала бути оголошена — 9 березня, в День народження Шевченка, а оголосити про її неоголошення (що фактично є руйнацією традиції та інституції) днем пізніше, ще й сказати, що тільки тепер будуть розроблені якісь зміни до положень про премію — це неповага, саботаж і пряма загроза національній безпеці України.

А що ми ще могли очікувати від міністра русской культури в Україні та міністра-плагіатчика освіти?

Чергове дніще, з прямими вказівками від ОП.

Oksana Bailo

Ні комуністи, ні янукович не дозволили собі зруйнувати традицію вручення Шевченківської премії до дня народження Кобзаря. Тільки влада тупих неуків і українофобів не має нічого святого й готова топтати національні традиції. Національну премію України заснували в 1961 році, перші нагороди були вручені 9 березня 1962 року. Ніколи нікому не прийшло в голову наплювати на традиції вшановувати лауреатів на день народження Тараса Шевченка. Цьогоріч  Шевченківський комітет на чолі з Юрієм Макаровим так, як і завжди підготував завчасу (15 лютого, коли провели таємне голосування) список лауреатів й відповідний проєкт указу. Але звироднілий космополіт не став його підписувати. Мабуть не всі прізвища йому там сподобалися. То і януковичу дехто дуже не подобався. Навряд, чи його світогляду відповідав роман «Чорний ворон» («Залишенець») Василя Шкляра. Міг і знати, що письменник готує демарш і відмовиться від одержання премії з рук януковича. Але підписав указ і нагороджував лауреатів.

Що не сподобалося зеленому недоумку, навіть загадувати не хочу. Може особливо збісилося від того, кого там не побачив? Бо ж бидло з Кварталу не відзначили…  Вельможне сміття не може усвідомити, що національна премія — це не його приватна годівничка. У будь-якому випадку, в опі 9 березня, замість провести офіційну церемонію нагородження, зібрали якусь групу з діячів культури й деяких членів комітету, принаймні, був там його голова Юрій Макаров. І Зеленський, не приховуючи роздратування, наговорив купу полови на військово-патріотичну тему й наказав митцям щось ще подобавляти.

Далі Макаров уже сам вертівся й виправдовував це зелене блюзнірство. Не соромно? Заявив про ще один конкурс «За внесок у перемогу» й нову дату — 22 травня — це день перепоховання Шевченка. Премія переноситься на день похорону… Як символічно!  До речі, міг добавити завчасу або ж запропонувати окрему номінацію поза загальним врученням, так роблять із Нобелівською. Але ж треба було принизити все українське.

Добавлю тут пару ілюстрацій, які запозичив із ТК «Путч».

Тарас Чорновіл