Депопуляція є неминучим сценарієм для України

Україна за будь-яких умов зіткнеться з депопуляцією, дефіцитом робочої сили і зниженням густоти населення, особливо на окремих територіях, заявила директорка Інституту демографії та соціальних досліджень ім.Птухи Елла Лібанова.

«Депопуляція — неминучий сценарій для України. Абсолютно неминучий дефіцит робочої сили. Напрошується імміграція», — сказала вона на Регіональному економічному форумі в Києві цього тижня, передає Інтерфакс-Україна.

Згідно з представленими нею оцінками, станом на початок цього року чисельність населення на підконтрольній українській владі території становила 31,6 млн осіб, а зараз вона трохи більша.

Лібанова зазначила, що прогноз чисельності населення на початок 2033 року в рамах України 1991 року коливається в межах 26-35 млн осіб.

«35 млн — надзвичайно оптимістичний сценарій на 2033 рік. Вичерпано потенціал демографічного зростання. У розвинених країнах це компенсується міграцією», — зазначила директорка інституту.

Вона нагадала, що згідно зі ще довоєнними оцінками 42% 20-річних чоловіків в Україні не доживають до 65 років, тоді як у Польщі цей показник становить 27%, а чисельність населення, старшого за 65 років, на 20% вища за тих, кому 15 і менше.

Говорячи про еміграцію, Лібанова нагадала, що до війни вважали, що за кордоном працювали близько 3 млн українців, проте з початком війни виїхало ще близько 6 млн осіб. Експертка додала, що дані Євростату демонструють поступовий перетік українських біженців далі від кордону з Україною, що знижує ймовірність їхнього повернення. На її думку, складно буде повернути і дітей, які підуть навчатися у вищі навчальні заклади за кордоном, і, загалом, багато країн, а особливо їхній бізнес, зацікавлені в інтеграції українських біженців.

Директорка інституту демографії також звернула увагу на необхідність перегляду регіональної політики в країні, зокрема, створення стимулів для жителів північно-східних регіонів, звідки необхідно буде прибирати стратегічні галузі через близькість із Росією. Лібанова уточнила, що особливо вона стурбована Чернігівською та Сумською областями, оскільки «Харківщина ще може виїхати за рахунок Харкова».

Говорячи про західний регіон, вона зазначила, що його екологічна ємність для зростання населення вже вичерпана, крім Івано-Франківської та Львівської областей.

«Найбільші перспективи релокації я бачу в центральній Україні», — заявила експертка.

Серед інших тенденцій вона також спрогнозувала властиве бідним країнам продовження перетікання населення в метрополіси, яких сьогодні в Україні п’ять: Київ, Харків, Одеса, Львів і Дніпро і до яких, вона сподівається, після перемоги повернеться Донецьк.

Даючи рекомендації, директорка Інституту демографії та соціальних досліджень, зокрема, радила більше уваги приділяти впровадженню здорового способу життя, адже вкладення в нього ефективніші, ніж у систему охорони здоров’я.

Серед інших її рекомендацій — стимулювання трудової діяльності осіб з інвалідністю та осіб пенсійного віку. Як вважає Лібанова, за наявної тривалості життя чоловіків немає підстав для підвищення пенсійного віку для них, а країн, де пенсійний вік жінок був би вищим за вік чоловіків, вона не знає.

Експертка закликала після війни не обмежувати штучно еміграцію, але вже зараз почати готуватися до імміграції: готувати до цього населення, яке в Україні за невеликими винятками є моноетнічним, і розробляти політику прийняття іммігрантами українських цінностей.

За її словами, щоб утримати населення на рівні близько 30 млн осіб щорічно може знадобитися до 300 тис. мігрантів.

Лібанова закликала також не допустити розбрату між групами, які у зв’язку з війною зараз формуються: учасники бойових дій, ті, хто нікуди не виїжджали зі своїх місць, ті, що виїхали в межах України, і ті, що виїхали за кордон.