Багата в нас країна. На дурнів і негідників, на жаль, теж.
Коротко, но емко описана на одном Телеграмм канале вся ужасающая ситуация, в которую барыга офшорный Зеленский совершив преступление, теперь толкает Украину в яму…
«У Президента Молдавии Санду критическая ситуация. Она в своё время отказалась подписывать прямой договор с РФ, а теперь Рф оттягивает переговоры с Молдавией. Пока это происходит Молдавия берет газ по 790 долларов.
Понятно, что Молдавия такого себе позволить не может. В Молдавии объявлено ЧП, у Санду падает рейтинг, в стране разворачивается политический кризис.
Поэтому Санду угрожает Зеленскому разоблачением по делу Чауса, которое на фоне офшорных скандалов может сделать его нерукопожатным на западе.
И Зеленский принимает решение временно спасти Санду: передать ей часть газа из наших хранилищ.
В условиях жесточайшего кризиса на рынке газа в мире и рекордной нехватки газа для наших нужд, Украина отдаёт газ Молдавии на условиях «вернут, когда смогут».
Больницы без тепла, дети без школ, люди без отопления, газ по 35, зато спасаем Санду…»
Зеленский здает государственные интересы ради спасения своей шкуры. Просто сука.
Это прямой путь к импичменту. Что теперь, оппозиция сможет требовать абсолютно оправдано.
І щоб уже остаточно добити нас цим «вонючим газом» (так смачно колись висловився Віктор Андрійович про Жулю Володимирівну), ще один треш. Україна, виявляється, має такі надмірні запаси газу, що готова позичити мільярд кубів Молдові. Навіть без чітких термінів повернення.
Взаємодопомога — річ хороша, але головне — в кого ти це щось забираєш, щоб комусь допомогти. А ще — мотиви такої доброчинності. Пригадуєте, коли країна задихалася від нестачі кисневих концентраторів та ШВЛ, коли ситуацію рятували лише волонтери та якісь дуже «неправильні олігархи», Зеленський розпорядився відправити літак кисневих концентраторів до Індії, де їх в ті дні й так штампували вже сотнями тисяч ледь не в кожній більш-менш придатній майстерні? Я колись написав більший текст про те, чому це не доброчинність, а спроба мавпування за радянськими пропагандистськими акціями. Це коли з голої й босої країни йшли мільйони тон допомоги «странам пабєдівшєй дєрьмократіі».
Тут подібне — в нас страшний дисбаланс по газу, вугіллю, обсягах електрогенерації. І перш, ніж іти на підтримку сусідам (може й треба, якщо там ситуація аж така критична), слід би скомунікувати із своїм суспільством. Пригадуєте, як коли Москва під брехливі аргументи різко прикрутила транзит і скоїла енергетичну кризу, тодішній президент звернувся до країни з закликом затягнути енергетичний пояс, але не заморозити Європу. Ми тоді реально економили на обігріві й внутрішньому споживанні, але постачання в ЄС не зірвали. Це було складно, але чесно. І світ оцінив, і суспільство розуміло, заради чого ці жертви. А коли ти брешеш, що у тебе цього газу стільки, що дівати нікуди, а вже за місяць через його фатальну нестачу почнеш доказувати, що нам конче треба купувати в Раші під виконання вимог політичного шантажу, то це вже мерзенна й зрадницька політика.
А мотиви — це взагалі окреме аморальне дно. Молдова країна достатньо відкрита, там пресі рота не закривають, тому стали відомі причини такої «щедрості». Ціною газового підкупу (за рахунок населення своєї країни) має стати закриття кримінальних справ та згортання міжнародного скандалу після викрадення нашими спецслужбами судді Чауса в інтересах одного заступника голови зеленої опи.