95 Квартал продовжує тягнуть прикол з українців.
Раніше, коли стріляли Богдани ми пілоти ФПВ заздрили…Забіг, наприклад ворог у міцну споруду, нам і рідіогоризонт не той, і РЕБ нас валить, і вікна там закриті і БК наше легке, нічого з будинком зробити не можемо…А тут чуємо вихід, Богдана стріляє, пару великих бадабумів, як білці в око і все- справу зроблено.
Однак останім часом чомусь все стало навпаки. Богдани стріляють і вперто не попадають. Ось, наприклад, на відео споруда куди забігло 6 орків. Поки ми готували на виліт ФПВ з великим фугасом ціль обстрілювала Богдана. Потім ми ще довго летіли — Богдана продовжувала стріляти і не попадати. Одне добре: її робота оркам не давала з будівлі вискочити. А потім прилетіли ми…Результат на відео…
Ми звичайно радіємо, але «обідка» за Богдану. Все таки ця красотулька розумничка САУ народилася на моїх очах.
Дзвоню, акушеру Богдани, хвалюся: «Взули ми твою Богдану, і взагалі це не перший раз, що з твоїми дівчатками Богданками не так?». «Ех, -каже він, — це все снаряди». Виявляється Богдана, найкраща по далекобійності САУ світу, яка стріляє на 42 км зараз по всій лінії фронту забезпечується лише снарядами М107 максимальна дальність яких 15 км. Далекобійних снарядів для Богдани в закупках МО лише 5 відсотків. Тобто на фронті 95 % снарядів для Богдани на 15 км. 5 % на 40. Вибір, як бачимо, у артилеристів не великий.
Але це ще не все. Нагадаю, що я вчилася на артилериста, я знаю, що «максимальна» дальність, це не робоча дальність, вона не прицільна. Захожу у вікіпендію читаю, що відхилення від цілі у М107 на максимальці більше 100 метрів. Найкраще такими снарядами стріляти лише на 10 км -12 км.
Отож стає зрозуміло чому Богдани не попадають. Зокрема, не попали в ту ціль, що на відео. Від нас ФПВішників вона була на відстані 14 км. А ми ж на самому краю позицію обладнали, щоб далі доставати, наша позиція під землею і в бетоні, отож нам нормально.
Але це геть не нормально, коли біля нас в кіл-зону змушена заїзджати і стріляти під відкритим небом велика САУ, жирна ціль для ворога. Всі ворожі ФПВ тоді намагаються догнати її. Це справжня лотарея для розрахунку, для гаубіци….
При чому це дурний, даремний ризик, адже ця сама САУ може працювати далеко за далеко за нашими спинами з лісосмуг. Вона може здалеко, безпечно і прицільно розбирати ворога далекобійними снарядами, а не так як зараз: даремна робота в умовах фантастичної небезпеки.
Далі подзвонила артилеристам. А вони мені ще більше приголомшили. Виявляється снаряди якими МО забеспечило Богдани по всій лінії фронту не лише по ТТХ не того, вони гімно навіть в свої категорії. Артилеристи кажуть, що прицільно вони можуть працювати лише на відстань 8 км. Отже Богдані, щоб гарантовано було попасти по цілі, яку я дала на відео треба було стріляти посеред ворожих позицій.
І ще вишенька на торті, ці снаряди закуплені в країні, яка є давнім союзником Рашки….
Чесно кажучи мені дуже дуже боляче. Колись давно, як журналіст, я би порадувалася що нарила такі вбивчі факти…Тепер же я скажено зла і в розпачі. Адже ці снаряди помножили на «нуль» підтримку артилерії на фронті. А це наші життя, мого підрозділу, суміжників.
Це ж елементарно, що в еру ФПВ з розширенням кіл- зони потрібно забезпечувати роботу будь- якої зброї на максимальній дальності. А тут навпаки: Богдану з надійно прицільних 35 км дальності перевели на 8 км.
Я не можу осягнути глибину чи то тупості, чи то цинізму, чи то байдужості тих, хто проводить закупки для фронту.
І хоч, я давно не артилерист, але попрошу за всіх з арти: «Дорогі наші глибоко цивільні міністри оборони спробуйте хоч трохи розбиратися у зброї і постачати на фронт те, що там потрібно. Для САУ Богдана в еру фпв потрібні далекобійні снаряди».