— у березні Уряд розуміє, що ціни на пальне будуть зростати. У порівнянні з 2020, світові ціни на нафту виросли удвічі. Укрзалізниця і Міністерство оборони не реагує і не створює стратегічний запас пального. Остання закупівля пального в Держрезерв відбулася в 2018 р., оновлення запасів з того часу не проводилося (чому це важливо — далі).
— у квітні Уряд нічого розумнішого не придумав, аніж ввести регуляцію по-венесуельськи, встановивши верхню межу роздрібних цін. Стає відомо, що імпорт дизпалива з Росії під загрозою, а білоруські НПЗ стають на плановий ремонт, про що було відомо заздалегідь. Замістити такий обсяг імпорту з інших джерел проблемно, якщо не неможливо, експерти в один голос пророкують паливну кризу у травні.
Що робить влада Зеленського?
Думаєте, формує стратегічний резерв, займається логістикою і налагодженням альтернативного постачання?
Повертається до ринкового формування ціни, а не думає про рейтинги?
А, дзуськи! Анічогісінько не робить!
Більше того, Держрезерв продає понад 15 000 т 95 бензину за ціною нижче ціни 92 невідомій (або відомій небагатьом
) одеській компанії.
А взагалі, боюся, коли прийдуть за дизелем в Держрезерв, то виявиться, що ті ж миші, які поїли зерно, запивали його дизелем…
Я так розумію, що завдання кураторів, щоб у травні Україна була без пального?
0 пального в Держрезерві, 0 в Міноборони, 0 в Укрзалізниці.
Воювати і перевозити військові вантажі як будемо?
Чи в традиціях Другої світової війни будемо просити пальне в союзників за ленд-лізом?!
Інакше, як зумисним саботажем і штучною створеною кризою це назвати не можна.
Особливо розчулює керівництво рідної Укрзалізниці, які з лютого розуміли ситуацію з запасами пального. Нічого нового, просто проводь тендери, підписуй контракти і працюй.
Займалися чим завгодно, окрім роботи: витісняли з потоків одних, призначали на потоки інших смотрящих, нещадно крали зі збитків і докралися до повної зупинки компанії.
І всі спокійні: наради ні про що, фантазії і всьо будєт харашо.
Це не просто зупинка УЗ і 250 000 безробітних на вулиці.
Це параліч усієї України.
Завтра не буде чим вивезти зерно і руду, післязавтра — нічим доставити танки на фронт, через тиждень закриються АЗС, бо не буде чим привезти пальне з танкерів в Одесі в західну чи центральну Україну.
Наглядова рада і правління не хочуть попрацювати як слюсар Боржавської вузькоколійки за 1 000 грн/місяць?
Чи краще одразу під суд підуть за розвал і катастрофу в компанії?
А слюсаря і старшого майстра, який звільнився місяць тому через нелюдські умови роботи, візьмемо в Правління.