Це не просто криза – це початок кінця

Дмитро Биков

От усе поступово й іде до свого сумного й безславного кінця. Слуги разом з опзж та іншими членами антиукраїнської коаліції проголосували в цілому за закон про скасування безвізу з Європейським Союзом, євроінтеграції та стабільної підтримки.

Що, не чули про такий закон? Ну, звісно. Ми ж живемо в країні «Акакаяразніца» й «Ой, а звідки на нас усе це — прокляті ЄС і США!» Звиняте, панство, але процес уже запущено. Так, з відтермінуванням. Ці наївні європейці ще чекатимуть завершення війни, а далі виборів. Думають, що наше населення так сильно хоче до Європи. Ага! Воно ще в 2019-му за повернення в срср проголосувало.

А тепер проголосовано за перетин точки неповернення. Конкретно, про що йдеться. Вчорашня артпідготовка ДБР і СБУ була не просто так. Абсолютно за вуха притягнута справа про «держзраду одного з детективів НАБУ» мала послужити шумовим ефектом для виправдання атаки вже буквально наступного дня. Ще вчора ввечері представники країн G-7 висловили обурення таким грубим втручанням у діяльність антикорупційних органів і вимагали зустрічі з урядом. То може для того й уряд так поспіхом міняли — замість сором’язливого й боязкого Шмигаля кінчену й остаточно спалену єрмаківську підставку для кави Свириденко.

Отже, сьогодні слуги провели спеціальне позачергове засідання не під звернення до США, як брехали до того, а для протягування законопроєкту №12414 із дуже навіть благопристойною назвою: «про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо особливостей досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із зникненням осіб безвісти за особливих обставин в умовах воєнного стану». Про це стало зрозуміло лише сьогодні зранку перед початком засіданням.

І в цьому законі слуги протягнули ганебну норму про цілковиту ліквідацію незалежності антикорупційних органів і підпорядкування НАБУ остаточно генеральному прокурору. А саме створення і незалежність антикорупційних органів було передумовою нашої євроінтеграції, це та основа, на якій нам надавався безвіз, від цього залежить уся подальша європейська інтеграція. Якби не активні бойові дії й розгубленість через це, то ефект був би аналогічним, до ухвалення в Грузії закону про іноагентів.

Причиною такого злочинного рішення є навіть не дика корумпованість зграї Zеленського та всяких його міндічів і чернишових. Це стимул, дуже сильний мотив для тих, кому своя продажна шкура важить більше, ніж майбутнє країни. Але не більше.  Головне — це Zе має виконувати свої зобов’язання перед хазяїном. Україна має відбитися від такої настирливої підтримки й допомоги Заходу й нарешті без неї та без міжнародного тиску на рашу програти, капітулювати й покотитися в бік єдіного государства рассіі, Бєлорусі і України… Це шлях тільки туди.

Зразу після голосуваня в Раді, буквально по гарячих слідах речник  Єврокомісії Гійом Мерсьє зробив заяву:

=====

1. Ці органи мають вирішальне значення для програми реформ України і повинні діяти незалежно, щоб боротися з корупцією та підтримувати довіру громадськості

2. ЄС надає Україні значну фінансову допомогу «за умови прогресу в галузі прозорості, судової реформи та демократичного врядування».

Для вступу України до ЄС необхідна потужна спроможність боротися з корупцією та забезпечити інституційну стійкість. ЄС продовжуватиме стежити за ситуацією

– заявив Мерсьє.

===

Це вже не вислови у Європарламенті чи в Раді Європи. Це оголошення позиції Єврокомісії — уряду ЄС, де до останньої миті Урсула фон дер Ляєн купала Zейла в теплій ванні компліментів про «небувалий прогрес реформ». Зараз чітко сказано, що це злочинне й шахрайське рішення ставить під сумнів не лише євроінтеграцію (вона вже триває лише на словах — ми не будемо членами ЄС, не з цим населенням — забудьте), але й допомогу Україні. А в подальшому також і безвіз та ряд інших євроінтеграційних преференцій. Саме зараз у ЄС розглядають остаточне скасування безвізу для Грузії. Zейло спішить, щоб встигнути в останній вагон зречення від європейського майбутнього…

Чорновіл