Це дивовижно. Зеленський впровадив санкції проти Андрія Богдана

У якості коментаря на останнє, а також, у відповідь на розслідування Железняка про витоки цих документів пропоную свою Версію:

— ще у 2019 році Михайло Ткач робив розслідування на замовлення і використовуючи інформацію отриману від Коломойського. Такі контакти відбувались через Тимура Міндіча;

— Місяць тому Михайло Ткач «знайшов» Тимура Міндіча в Ізраїлі на пляжі. Враховуючи фантастичність думки, що вищезазначена зустріч була випадковою, оцінюю її намагання передати сигнал співучасникам злочину в необхідності вживати дій щодо закриття такої справи чи виведення з під удару Т. Міндіча;

— В цьому ж сюжеті було продемонстрованого, що Т. Міндіч та А. Єрмак спілкуються виключно через адвокатів по дуже довгому ланцюгу. Це дуже дивно для двох друзів, які називають один одного Тимур та Андрій і мінімум десять років дзвонять один одному по 100 разів на день;

— Як випливає з сюжета УП опублікованого 30.04.25, Михайло Ткач напряму спілкується з Тимуром Міндічем, оскільки він подзвонив йому під час запису інтервʼю. І це очевидно, публічна погроза співучасникам злочину не тільки злити документи з матеріалів справи, а і дати викривальні покази. В іншому випакту цей момент коли звонить Т.Міндіч і перебиває запис ніколи би не попав у фінальну версію відредагованого і опублікованого відеозапису.

Відповідно, висновок очевидний — матеріали зливає Тимур Міндіч напряму журналістам через Михайла Ткача.

PS. Чи будуть і коли опубліковані санкції не знаю, оскільки це уже 5 підхід до штанги за останній рік. Чекаємо з нетерпінням.

Не повірю що пан Железняк зробить також відеорозбір цього варіанту тому що очевидна їхня спільна з М. Ткачем співпраця)))))

Запровадження санкцій РНБО проти колишнього соратника Президента Зеленського, першого очільника його Офісу Андрія Богдана на тлі розвитку Міндічгейту викликали бурхливу реакцію соцмереж.

Виглядає так, що санкції остаточно перетворили на інструмент помсти і зведення рахунків, замість того, щоб боротися із реальними ворогами держави, пишуть українці.

Головна редакторка “Української правди” Севгіль Мусаєва пише: “прочитала цю новину кілька разів. Десь між другим і третім разом ще жевріла надія, що це якийсь жарт або помилка . Але ні, це не жарт. Це “державне рішення”. Справа тут навіть не в емоціях і не в конкретних прізвищах, а в підходах. Коли інструменти, які створювалися як виняткові для захисту від російської агресії, використовуваються як спосіб реагування на критику чи зведення рахунків, це їх тільки знецінює. І це вже не вперше. Раніше хоч замислювалися над обґрунтуванням, але тут вже вирішили нічого не пояснювати. Яку це має юридичну силу, а найголовніше — сенс?”.

“І найважливіше: подібні рішення не знімають нинішню напругу і не розв’язують кризу. Вони їі тільки більше поглиблюють. Бо замість відповідей суспільство отримує сигнали, що лише підтверджують підозри про відсутність готовності брати відповідальність і робити висновки”, – зазначає журналістка.

Блогер-мільйонник Ігор Лаченков, відомий як Лачен, пише: “Вся країна обговорює плівки міндіча. Президент вводить санкції на Богдана який втік #уй знає коли і нічо не робить. Як же тонко Зеленський відчуває запит народу… Богдану санкції на 10 років. Міндічу на 3 роки. Геніально звісно”.

Народний депутат України попередніх скликань Олександр Бригинець зауважує, що Банкова остаточно нормалізує практику позасудового покарання громадян України.

“Учора санкції проти Порошенка продавали суспільству як превентивний “виняток”. Сьогодні такий самий інструмент застосовують проти колишнього керівника президентського офісу (не переплутайте, це не про Єрмака йдеться). Завтра його можуть застосувати проти журналіста, бізнесмена, депутата, свідка, слідчого чи будь-кого, хто стає небезпечним для Банкової не тому, що загрожує державі, а тому, що загрожує версії подій, яку Банкова хоче нав’язати країні”, – констатує Бригинець.

“Маємо остаточний переконливий доказ — нині санкції перетворено на авторитарний позасудовий інструмент покарання своїх політичних опонентів, і буде використовувати його так і надалі, що якраз вже починає загрожувати національній безпеці. Бо Україна — правова держава і такі кроки позбавляють українців європейської перспективи. Санкції — це зброя держави проти ворога. Коли їх застосовують без суду, без пояснень і на тлі корупційних скандалів довкола президентського оточення, вони перетворюються на політичну сигналізацію: хто зачепить Міндіча, плівки, гроші чи таємниці Банкової — отримає удар не в суді, а через РНБО. І саме це є найнебезпечнішим: під вивіскою національної безпеки влада починає охороняти не державу, а власну корупцію”, – застерігає політик.

“Коли санкції починають захищати не державу, а політичну версію подій — проблема вже не в окремих прізвищах. Проблема в тому, що правова держава починає звикати до позасудового покарання. А це вже загроза не для рейтингу. А для самої держави”, – резюмує Бригинець.

Народний депутат Ярослав Железняк зауважує: “Зеленський ввів санкції проти Андрія Богдана… свого екс-голови ОП. Я так розумію, це типу на основі конспірології що саме він злив плівки Міндіча чи щось таке. Іншого пояснення немає)”.

Політолог Віктор Уколов пише: “не можна дозволяти владі позасудове зведення рахунків через санкції з громадянами України. Незалежно від поглядів. Маєте підстави – порушуйте кримінальне провадження і в суд. Санкційний механізм тільки для іноземців за кордоном, або для громадян, які втекли за межі країни. Тому, коли Порошенко попереджав – якщо він пропустить цю несправедливість щодо себе, як експрезидента, завтра цим батогом битимуть усіх, на кого вкаже “царьок” Зеленський”.

Журналіст Данило Мокрик пише: “на мою думку, оці санкції проти Андрія Богдана — це ознака того, що президент геть емоційно “поплив”. Так, це продовження “режиму царя”, про який я особливо наполегливо кажу останнім часом. Ну бо я не можу собі уявити якогось не “царського”, а адекватного прочитання Закону про санкції, яке би дозволяло застосувати санкції до Богдана. Тільки це вже більше схоже на режим “mad king”.

prm.ua