Cуди перетворюються на знаряддя хаосу

Рішення Окружного адміністративного суду Києва про повернення столичним проспектам Степана Бандери і Романа Шухевича найменувань радянського часу — це не просто демонстрація реваншистських настроїв у судовій системі.

Це перш за все доказ того, що саме судова система буде використовуватися як знаряддя хаосу. У першу чергу хаосу, а не реваншу.

Уже доводилося відзначати, що російського президента Володимира Путіна не цікавить успіх або поразка нового українського президента Володимира Зеленського.

Ні, Путіна, який вже готується до повернення нашої країни до російської «сферу впливу», в першу чергу цікавить саме хаос. Тому що тільки хаос може допомогти йому переконати Захід, що України як держави не існує, що всі українські державні інституції — від судів до офісу президента — виключно декорації, за якими ховаються банальні кланові інтереси.

Саме тому вже між першим і другим туром виборів президента країни, коли перемога Зеленського стала очевидною, судова система раптово запрацювала як добре налагоджений механізм ухвалення алогічних рішень.

Але раптовим таке «перевтілення» українських суддів може назвати тільки дуже недосвідчений і непоінформований спостерігач. Насправді ця раптовість — частина плану хаотизації України. І цей план успішно втілюється в життя.

Справа зовсім не у прізвищах Бандери, Шухевича, Ватутіна. Справа у тому, що спеціально вишукуються больові точки, які можуть розколоти українське суспільство і радикалізувати настрої. Які повинні переконати одних, що нова влада — це влада реваншу колишніх регіоналів, а Зеленський — новий Янукович (і тоді рішення суду є зовсім логічним, адже після обрання Януковича суд скасовував указ Ющенка про присвоєння Бандері звання Героя України), інших — що Зеленський насправді «зрадник», який не хоче цілувати черевики Путіна, третіх — що «націоналісти» не здаються і готові боротися з «вибором народу», четвертих — що «п’ята колона» готується до повного захоплення влади й капітуляції перед Москвою, п’ятих …

Це і є створення хаосу, в якому Україна повинна зав’язнути, позбутися і волі до опору Росії, і здатності до розвитку. Перетворитися на арену нещадної боротьби всіх проти всіх.

А українські судді своїми рішеннями мають цьому посприяти.

Віталій Портников

Пора бы уже окружному админсуду Киева (или другому легендарному) отменить нах*уй это постыдное и неблагозвучное название — Украина.
Впрочем, похоже, если мы согласимся молча потерпеть до ста дней, как нам велят, то от страны останется только воспоминание

Karl Volokh

P.S.

Так выглядит заход на новый круг по граблям в Украине. Зарешавшая с прокурорами Неля Штепа, которую судят уже 5 (пять!) лет, спокойно гуляет по Славянску и водит по рынку мужа Натальи Королевской, чтобы впарить его в очередной раз местным жителям в качестве мажоритарщика.

Королевская в 2016 году без уплаты каких-либо налогов и пошлин в обход бюджета вывозила в Россию через ОРДЛО лом цветных металлов. Схема работала пока не ввели блокаду. Цветмет свободно вывозился через линию разграничения (налоги платить не надо, это же Украина), и там уже исчезал, как в черной дыре. А точнее — просто вывозился в РФ через неподконтрольный украинскому правительству участок границы. Тысячи тонн металла так и были вывезены в Россию в обход бюджета, пока Королевская ездила старухам по ушам и рассказывала про «пенсионный геноцид».