Що би хто не говорив, а чотири роки і два місяці тому кожен голосував за ту Україну, яку хотів бачити.
За по-справжньому незалежну, відмежовану від заболіття, європейську, рівну серед рівних і серед членів ЄС та НАТО Україну проголосувало 4 522 450 українців.
За «как-ніть закончіть вайну», «за мір любой ценой», за музику Вконтакте, за кіркорова в телевізорі, за Квартал в головах, за шароварщину без сенсу, і Україну без дещиці українськості проголосувало
13 541 528 українофобів.
Всі ці пояснення про несистемного політика, ломателя схем і молоду кров — до психіатра.
Всі все розуміли і свідомо робили вибір на користь України своєї мрії.
По факту: «оргазмували від Голобородька, вибрали Зеленського, вигрібатимемо єрмака» — з коментарів.
——
Передивляюся спогади за минулий рік і дивуюся: настрій був набагато оптимістичніший. Попри страшні факти після деокупації Київщини, попри те, що Херсон ще був під ворогом, попри те, що боялися як не хімічної атаки, то ядерної.
Був страх, тривога, горе, безробіття, безгрошів’я…
Але було відчуття, що це останнє, найстрашніше, випробування. Що далі — воля. А воля варта найвищої ціни.
У мене якісь дописи жартівливі були. Якось сама трималася і інших підбадьорювала.
Зараз зовсім інше на серці. Чорнота і безнадія.
Повертається те — та ладно, повернулося вже — чому, здавалося, вороття немає.
Ригйо це смердяче повсюдно. Антимайдан не просто десь на горизонті. Він уже в дії. В дєлє. Відосики ці всраті, які не мають нічого спільного з реальними діями. А дії ці — закопування країни.
І люди! Люди, які це толерують! Я розумію, що більшості відверто по цимбалах. Але ж ті, які мають бути суспільно активними, свідомими, принциповими…
Як же так! Така кров! І щоб… знову?
Вороги — це не тільки ті, які нищать фізично.
Це ті, які брешуть і крадуть.
Вони забирають майбутнє у країни, яке вона заслужила, і за яке помирала.
Сьогоднішня влада — такі самі вороги України, як і кцпи.
