Учора знайомий запитав: чому все дорожчає, адже курс долара стабільний? А, дійсно, чому?
Спочатку треба зрозуміти: курс долара тут абсолютно ні до чого. Ви зарплату не в доларах отримуєте. Пенсію теж. За сало-млеко-яйки не доларами платите. Так само і виробник усього того добра платить за електрику-воду-газ; зарплати та податки в казну не доларами.
Курс долара — це просто фетіш, до якого нас привчили. На що він впливає — це на ціну імпортних товарів. Решта залежить від інших чинників, і зокрема від купівельної спроможності національної валюти, тобто гривні. І ось тут треба шукати причину. А її трохи єсть. Вона не може не єсть
Гривня окрім того, що є засобом платежу, універсальним еквівалентом, який слугує мірою вартості товарів та послуг. Гроші є ще й товаром. Специфічним, але товаром, як ті ж таки сало-млеко-яйки. Відповідно, чим більше на ринку грошей — тим вони дешевші.
З іншого боку, оскільки гроші є «мірилом», їх має бути в обороті стільки, скільки у державі виробляється товарів та послуг. Не менше, адже тоді виникає нестача грошової маси, що для економіки не є добре, але й не більше, бо це теж не надто гарно, це призводить до знецінення національної валюти, то єсть — старої доброї подружки інфляції.
Аби підтримувати цей баланс, існує Національний банк, який регулює ситуацію на валютному ринку або скуповуючи за необхідністю національну валюту, аби вивести певну частку грошової маси й привести її у відповідність до наявності товарів та послуг, або продає, скуповуючи інші валюти.
Що відбувається зараз. Україна зараз єдиною у світі країною, яка позичає колосальні кошти. Вона виходу іншого не має — у нас доблесний уряд разом з ОПою «дохазяйнувалися» то того, що в бюджеті діра завбільшки із дупу слона. ЇЇ треба закривати, інакше не лише пенсії та зарплати полетять у тартарари, але й уся фінансово-економічна система. Славетні 90-ї пам’ятаєте, коли кожного дня цінники в магазинах мінялися і нулики на табло біля обмінників прибавлялися? Ото воно і є…
У борг бере Міністерство фінансів, переважно в гривні. Бо знов-таки зарплати платяться не в доларах. Для цього мінфін випускає документи, які підтверджують його боргові зобов`язання. Називаються вони облігації внутрішньої державної позики (ОВДП).
Але купують (себто дають нам в борг) т. з. нерезиденти, тобто іноземні компанії та фізичні особи. Відповідно, вони «заходять» в країну з євро та доларом, продають їх на міжбанківській валютній біржі й вже на гривню купують ОВДП. Чим більше продають, тим більше долара і Євро опиняється на ринку. А гроші, як ми пам`ятаємо, це товар…
Нацбанк має два шляхи.
Перший: не викуповувати долар і дозволити йому дешевшати стосовно гривні. Але тоді міцна гривня вдарить по експортерам, а вони у нас є основними наповнювачами бюджету. Це призведе до ще більшого його дефіциту. На короткий термін ми матимемо «долар по 20», чим потішимо безграмотний люмпен, а потім фінансова система впаде й усі станемо мільйонерами або мільярдерами. Тачками возитимемо гроші на базар. Як у Венесуелі. До речі, люмпен причинно-наслідкового зв`язку не побачить.
Шлях другий: викуповувати надлишок долара та євро. Але за які шиші? Лише шляхом додруку гривні. Що зараз і робиться. Кожен зустрічав в банкоматах новенькі, хрусткі банкноти, у яких номери йдуть один за одним? Отож бо.
Але чим більше гривні потрапляє в обіг, тим дешевшою вона стає навіть не стосовно долара, а як купівельний засіб. Гривні багато — товару мало, грошова маса перевищує те, що має її забезпечувати.
У нас давно б уже почалося круте піке гривні, проте наразі діють складні чинники. Тут і перерахунок валюти в Україну заробітчанами, і інтервенції Нацбанку, і виведення валюти з країни у офшори бізнесом та спекулянтами на валютному ринку.
Результатом усього цього є ненормальна ситуація, «ножиці», коли гривня навіть дорожчає відносно інших валют, а її купівельна спроможність падає. Ще півроку українці купували оселедець по 58 гривень, а нині він вже коштує 70 за того курсу гривні до долара.
А чи великі об`єми ми позичаємо? Гігантські. Щотижня мінфін продає ОВДП )тобто бере в борг) на суму від 5 до 15 мільярдів гривень. Під скажені відсотки — від 10 до 15 річних. Для порівняння — за влади «бариг» Україна кредитувалася під 6-8% річних. І це страшно, бо такі відсотки прибутковості ОВДП свідчать про те, що інвестори не хочуть давати в борг через високі ризики його неповернення. Доводиться заманювати його надприбутками.
Це у свою чергу свідчить про те, що в країні поступово надувається фінансовий «пузир», який рано або пізно лусне. Коли? Коли нам перестануть давати в борг навіть під 25% річних. Отоді у свій величезний зріст підніметься страшне слово «дефолт».
Страшне не для Коломойського, Пінчука. Ахметова. Новинського, — вони мають гарні фінансові «подушки» і чималенькі «заначки» у офшорах (до речі, в більшості саме вони й скуповують ОВДП, заробляючи на боргах держави); для них це навіть гарно — після дефолту багато відносно слабких компаній та банків збанкрутіє і їх можна буде скупити задешево. Дефолт страшний для пересічних громадян, яким доведеться голодувати років 2-3.
Якщо помиляюся — спеціалісти поправлять. Але десь зустрічав інформацію, що нині прихована інфляція (тобто падіння купівельної спроможності гривні на тлі її стабільності до основних світових валют) становить +25%.
А це вже цифра, за якою стоїть ще один страшний термін — гіперінфляція.
На цьому дозвольте закінчити — і так дофіга словєй вийшло. Електорат Зе, Ваної та ОПЗЖ такого не осилить. Не для них старався. Два роки тому я попереджав. Не в коня овес…
Зараз намагався пояснити тим, хто хоче і мусить знати. А ви вже «електорату» пояснюйте.