Для того, щоб остаточно усвідомити той факт, що Московія ніколи не змириться з існуванням України як незалежної, успішної та демократичної європейської країни, рекомендую всім прослухати учорашній виступ Путіна.
.
Найстрашніша річ у цьому – той хаос, що живе у його голові. Насправді він цілком і повністю переконаний, що України не було, не є і не має бути. Фактично ця істота є яскравим прикладом представника рашизму як людиноненависницької ідеології, яка гірша, ніж фашизм та нацизм. Тому що представники цих двох ідеологій хотіли добра хоча б для своїх націй, а Путін тішиться від того, що комусь погано. Ця істота заявляє, що України ніколи не було, стверджує, що Україна – це породження Радянського Союзу.
У цьому контексті всім потрібно усвідомити, що росіян не існує як етносу. Це мікс угро-фінських племен, мокшів, мордви і частково монголо-татар.
Треба зрозуміти, чому насправді Путін говорить, що України не було. Причина в тому, що якщо рашисти визнають, що Україна була, є і буде, визнають існування українського етносу, це означатиме, що такого етносу як «росіяни» взагалі не існує. Це – суміш різних народів. Недаремно ж росіяни починають історію Московії з часів Київської Русі, Трипілля і так далі – це неначе дає їм право вважати Московію центром слов’янства у світі, так званим третім Римом. Власне Путін як наслідок рашистської ідеології не може змиритися з тим, що окремого етносу росіян немає.
Кожному політичному українцю вкрай необхідно усвідомити: доки ті народи та їхня влада, що живуть на сьогоднішній день на території, яку називають Росією, не змиряться з тим, що внаслідок змішання угро-фінських племен, мордви, мокши, монголо-татар і невеликої частини слов’ян виник новий, зовсім молодий етнос – росіяни, доти вони зазіхатимуть на Україну та завжди бажатимуть її упокорення. Тому що без українського етносу так званий російський етнос зародився приблизно в XIV-XV ст.
Якось домовитись та улагодити наведені вище протиріччя у найближчій перспективі просто неможливо. Єдина запорука збереження і примноження українського народу, української політичної нації – побудова дійсно успішної, заможної та в усіх аспектах найкращої держави. Доки українська політична нація не усвідомить, що наш архетип є абсолютно відмінним від архетипу тих, хто живе на території Московії, і доки ми не почнемо розбудовувати українську державу (а не захоплюватись шоу і шоуменами), доти загроза для України існуватиме на кожному кроці. Певним зразком наслідування для українців має бути держава Ізраїль, яка перебуває в кислотному середовищі, але її народ усвідомив, що тільки успішна й сильна держава заможних громадян зможе протистояти кислотному оточенню. І в цьому напрямі нам невідкладно потрібно працювати. Нам також варто пам’ятати слова Голди Меїр. Колись її запитали: «Чи є в Ізраїлі ядерна бомба?», а вона відповіла: «У нас її немає, але якщо потрібно, то ми її використаємо».
У спілці
Бойове Братерство України ми розробили проєкт «Утвердження національної ідентичності та формування єдиної української політичної нації». На сьогоднішній день книжок про історію нашої держави для молодого покоління дуже мало. Потрібні комікси, мультфільми, мелодрами тощо, які через нову інформаційну форму донесуть усвідомлення окремішності українського архетипу у світовому вимірі. Названий проєкт ББУ сприятиме формуванню української єдиної політичної нації, стрижнем якої є український ментальний архетип. Для досягнення цієї шляхетної мети потрібна робота у всіх напрямах: наука, державна служба, бізнес, шоу-бізнес тощо. Лідери громадських думок також мають показувати модерність української мови, культури й ідентичності.
Ті, хто сьогодні говорить: «Какая разница?», провадить антиукраїнську підривну діяльність, спрямовану на знищення української політичної нації, українського етносу та українського архетипу, а не на їх формування. Той, хто говорить: «Какая разница?», є антиукраїнцем по духу і крові.
Необхідно звільнитися від хибного «ежели мы в городе разговариваем на русском, то мы городские, а якщо українською – то або бендери, або колгосп». Фактично єдина адміністрація президента, у якій розмовляли переважно українською мовою, була за Ющенка. За урядів усіх інших президентів (і Порошенко не був винятком) домінантною діловою мовою спілкування в адміністрації президента була російська.
Тож московити врешті повинні визнати, що українці були, є і будуть як окремий народ і етнос, і зрозуміти, що так званий російський етнос Путіна – це «новодєл», створений з мішанини різних націй та народів у 14-15 ст. У цьому насправді немає нічого поганого, просто потрібно із цим змиритися. Це не образа, а констатація факту. Новітні речі можуть бути навіть кращими, ніж старовинні. Але до цього варто докладати зусиль, розвивати свій «новодєл» і робити його класним, а не поглинати інші народи, які мають більш давню історію.
Важливо – чим живе той чи інший етнос і що він продукує. Ось є український архетип: «садок вишневий коло хати», наші сімейні цінності, заможність, вольність тощо. І є «новодєловський» архетип: «Якщо я зроблю комусь боляче, то отримаю від цього задоволення». В цьому й різниця між двома архетипами. Доки російський «новодєл» не усвідомить себе, не визначить свою місію та візію, доти він буде варваром, загарбником і намагатиметься упокорити інших, аби привласнити їхню історію, знищивши, наприклад, український архетип.
Я вважаю, що немає значення, хто ти за походженням, але якщо всередині ти сприйняв український архетип, ти дійсно є політичним українцем.