На фоні розмов щодо можливого розміщення в Україні підрозділів збройних сил Франції, хоча навіть без точного уявлення про їхню роль, цілком можливо оглянути сам склад французького війська.
Для цього цілком можливо скористатися роботою Міжнародного інституту стратегічних досліджень, який видає довідник The Military Balance, який містить максимально точний з усіх наявних джерел відомості щодо кількісногоскладу збройних сил країн світу.
Але почати цілком можливо з того, що Франція є ядерною державою, тому на будь-які жахалки Кремля про свою ядерну зброю цілком може нагадати, що хоч французький ядерний арсенал значно поступається російському, але цілком достатній для знищення основних міст РФ.
Для цього є чотири підводних стратегічних ракетоносія класу Le Triomphant з 16 балістичними ракетами M51, у кожній з яких по шість 150-кт боєголовок. А також тактична ядерна зброя у вигляді ракет повітряного базування ASMP, з дальністю польоту 300-500 км з ще приблизно 60 боєголовками потужністю 300 кт.
Виключаючи морський компонент одразу переходимо до повітряного, який має вирішальне значення на європейському театрів військових дій. Основою повітряних сил Франції є 95 багатоцільових винищувачів Rafale, до яких слід додати ще 94 Mirage 2000 у різних версіях, загалом — 189 бойових літаків. До них треба додати й одразу чотири дуже важливих аргумента у вигляді літаків AEW&C E-3F Sentry.
Для протистояння з РФ, яке зараз проти України тримає у боєздатному стані, за оцінками ГУР МОУ, близько 300 літаків тактичної авіації різних типів, з яких далеко не всі винищувачі, достатньо серозний фактор для розчищення неба, але дуже сильно далеко до тотальної переваги у повітрі.
Наземний компонент сухопутних сил Франції складається зі 114 тисяч «багнетів». Якщо брати лише розгорнуті у самій Франції основні підрозділи, то це дві бронетанкові, дві механізовані, одна легка, одна повітряно-десантна, одна вертолітна та одна аміфбійна бригади.
Загальна кількість основних бойових танків Leclerc, які як й будь-який інший західний танк є мобільним протитанковим засобом, а не штурмовою машиною, складає 215 одиниць.
Й насправді на цьому вся бойова гусенична техніка французького війська завершується. Бо у межах переформатуваньпісля завершення Холодної війни Париж відмовився від гусеничнихБМП AMX-10P, на заміну яким прийшли колісні VBCI, загалом понад 600 у версіях БТРів та БМП.
Колісними є й розвідувальні AMX-10RC, ERC-90 Sagaie, а також новітній EBRC Jaguar, 210, 40 та 62 одиниці відповідно.
А основним бронетранспортером сухопутних військ Франції потроху стає VBMR Griffon — 25-тонний MRAP, який вже виробили близько 600. Ці машини замінюють старі бронетранспортери VAB, яких ще загалом до 1,8 тисячі, включно із запасами. Ще «нижче» у лінійці бронетехніці — легкі 4-тонні MRAP VBL, яких у строю понад 1,5 тисячі.
Щодо артилерії, то мова йде про близько 60 відомих колісних САУ CAESAR, ще 32 старих гусеничних САУ AU-F-1 та незначна кількість причіпних гармат TR-F-1. З далекобійних можливостей сухопутних військ — до 9 M270 MLRS під місцевою назвою LRU.
Безпосередню повітряну підтримку мають надавати 67 ударних вертольотів Tiger. А загальний вертолітний парк з усіх інших легких, середніх та багатоцільових вертольотів складає ще близько 270 гелікоптерів.
Таким чином збройні сили Франції наразі сформовані як максимально маневрені сили, платою за що є відмова від важкої техніки. При цьому чим далі, тим більше буде ухил у такий вид війська, який завдяки програмі SCORPION має перетворити їх на фактично суцільні експедиційні сили.
Таким чином на пряме питання, чи готові збройні сили Франції до лінійного протистояння з РФ, окремо від сил НАТО та інших союзників — навряд. Водночас можливості країни цілком дозволяють здійснити цілий ряд операцій спільно з партнерами, зосередитись на повітряній підтримці тощо.