Через санкції за війну проти України призупинена робота Уралвагонзаводу — у зв’язку з відсутністю надходжень комплектуючих іноземного виробництва. — Генеральний Штаб України.
Все, що почалося з України, Україною і закінчиться.
В нас не дуже відомо, але насправді все танкобудування на Росії, яким так пишаються обизяни, почалося з викрадення харківського заводу №183 в 1941 році. Це було обізвано словом «евакуація», але ж ми знаємо: все, що росіяни «евакуюють» з інших країн — від унітазів до історичних цінностей — назад не повертається. Оскільки Україна завжди була центром наукової і інженерної думки, то ВСЕ без виключення толкове в радянському танкобудуванні вийшло із України. Всі спроби на болотах паралельно щось народити в танкобудуванні закінчилися нічим.
досі в своїх віруваннях біля костра розповідають, що це вони створили найкращий танк 2СВ — Т-34, що його автор — якийсь там Кошкін. В реальності Кошкін був за освітою політрук-кондитер, стукач, політичний балабол. А всі його подєлки ленінградського періоду зарізала сама ж совкова прийомка. При чому з ганебним формулюванням: «за грубиє конструкторскіє просчьоти». Насправді, найкращий танк 2СВ, без якого совки б ніколи не перемогли технологічних німців, створили українці — Фірсов, Челпан, Алексенко. Кожен професіонал своєї справи з відповідною інженерною освітою (отриманою в Швейцарії, наприклад, як у Фірсова) і величезним досвідом роботи на машинобудівних і паровозних підприємствах України і Європи. Кошкін прибув з рашки в Харків на все готове і просто перехопив чужий доробок.
Харківський Т-64 був настільки передовим і технологічним на свій час, що міг вироблятися лише на виробничих потужностях України, а відстала російська промисловість просто не могла його потягнути. Тому в Совку прийняли геніальне рішення: спростити Т-64 до рівня Т-72 і виробляти його в рашці, як танк орди, яким мали завалити ворога. Ось зараз рашка ним і завалює нашу землю у вигляді металобрухту, яким цей «танк» завжди і був. Український Т-64 за совка був надсекретним і ніколи не поставлявся на експорт. На експорт численним сателітам поставлялося лише барахло. Саме цим і пояснюється той факт, що «Т-72 самий продаваємий танк в мірє».
Та ж історія з Т-80. Комплекс меншовартості росіяни змушує їх бити себе в груди, що це їхній проект. Їм хочеться будь-що записати собі хоч один толковий радянський проект танчика, якими вони дуже пишаються, але їм зудить, що пишаються вони українськими танками. Та насправді попри різні версії Т-80 саме українську версію (Т-80УД) з дизельним двигуном під завісу СССР Головне бронетанкове управління прийняло за основний бойовий танк СССР і готувало під нього перебудову російської промисловості. Експерименти ж ленінградських папуасів з газотурбінним двигуном було вирішено залишити без уваги.
Слово самим же росіянським начальничкам. Начальник ГБТУ (1980-1987) генерал-полковник Ю. ПОТАПОВ:
«…Нами был разработан единый танк Т-80УД с дизельным двигателем в 1250 л .с. (в заделе был на 1500 л .с.) и с более мощным вооружением. Я трижды докладывал на специальном совещании в ЦК КПСС в присутствии министра обороны Маршала Советского Союза С.Ф. Соколова и заместителя министра обороны по вооружению генерала армии В.М. Шабанова порядок переоснащения заводов на танк Т-80УД. Предусматривалась поочерёдная остановка заводов на два-три года для подготовки их к серийному производству единого танка Т-80УД, создателем которого был генеральный конструктор генерал-майор Н.А. Шомин на заводе имени Малышева. ЦК КПСС поддержал мою инициативу, а Госплан, совместно с Министерством оборонной промышленности и ГБТУ подготовил план реконструкции заводов в 2000 году…».
Ось так.
А потім Совок розвалився і Рашка залишилася без власного проекта танка. Україна створила власний новий танк БМ «Оплот», а в Рашці в пропагандистських і маркетингових цілях чергову двадцять якусь там модернізацію Т-72 обізвали «новим танком Т-90», яку і представляють нині, як якийсь новий танк.
А потім вкрали у харків’ян проект Ормату. Але криві руки і філософія «гдє б чо украсть» не сумісні з вдумливою, творчою, грунтовною роботою. Танку немає досі.
І вже не буде.
Тепер історія цих мук на Росії завершиться. В диких людей більше не буде танків і Росія повернеться к істокам, в свій ісконний стан бєрьозок і лаптєй.
Цивілізація покинула цю територію і вимкнула за собою світло.
Україна дала, Україна забрала.
Запорізька область, російський Т-90 Владимир якій перетворився на металобрухт