Щойно закінчилося засідання бюджетного комітету, де затвердили бюджет країни. А бюджет — це економічна конституція, відображення всіх наших пріоритетів, особливо в умовах війни.
Ми очікували побачити бюджет воюючої держави, де кожна копійка спрямована на оборону та безпеку. Важливо створити спеціальний оборонний фонд, щоб жодна гривня, яка має піти на потреби армії, не була використана на інші цілі. Але бюджетний комітет відхилив нашу пропозицію, попри те, що в умовах війни насправді мала б бути переведена вся економіка на військові рейки.
Що ж ми побачили? У той час, як Росія збільшує свої військові витрати на понад 30%, у нас фінансування Міноборони в доларовому еквіваленті навіть скорочено. І це замість того, щоб зміцнювати обороноздатність країни! Тепер, коли захисники залишаються без належної підтримки, куди ж ідуть ці гроші?
Дивіться самі: фінансування Верховної Ради зросло на 26%, Офісу Президента — на 11%, Кабінету Міністрів — на майже 20%, прокуратури — на понад 25%. Під час війни! А окремий рекорд встановило Бюро економічної безпеки, видатки на яке зросли на 75%. Це при тому, що волонтери, благодійники та прості громадяни продовжують збирати кошти на дрони, техніку, засоби радіоконтролю та іншу критично необхідну допомогу для фронту. Коли народ працює заради перемоги, чиновники збільшують собі витрати за рахунок державного бюджету, де кожна гривня мала би йти на захист країни.
Ми також запропонували обмежити заробітні плати чиновників, щоб жоден не отримував більше, ніж солдат на передовій. Адже нині його зарплата — це приблизно 100 тисяч гривень плюс невеликий посадовий оклад. А деякі чиновники та працівники державних підприємств отримують набагато більше, ніж наші захисники, які ризикують життям заради країни. На жаль, і цю пропозицію не підтримали. І це на тлі того, що населення скоротилося на третину, але зарплати держслужбовців зросли вдвічі — окрім зарплат воїнів, звісно.
Також викликає занепокоєння, що величезні кошти продовжують виділяти на політичні проєкти. Наприклад, півтора мільярда гривень йде на Єдиний марафон, який перетворився на інструмент пропаганди влади. Де там новини про ситуацію на фронті, про те, що відбувається в Селидовому, Покровську, Куп’янську, в Сумській та Харківській областях? Це стало місцем для замовчування реальних проблем.
Бюджет має стати бюджетом воюючої країни. Ми будемо боротися за кожну правку, за кожну гривню, що має піти на потреби Збройних Сил. Ми будемо захищати Україну — як на фронті, так і в парламенті. Тому зараз я закликаю президента не підписувати закон про підвищення податків, який лише посилить тиск на простих громадян. Є ще можливість врятувати цей бюджет та направити всі ресурси на Перемогу.
Україна заслуговує на захист, на справедливий бюджет і на відповідальних керівників, які в час війни думають насамперед про воїнів, а не про власні інтереси.
В Україні не може бути зарплати вище 120 тисяч. Бо це є розмір заробітної плати військового на передку. Жоден чиновник в країні не повинен отримувати більше, ніж воїн на фронті.
Абсолютно несправедливо, коли судді, керівники апаратів секретаріатів парламенту та уряду, члени наглядових рад держпідприємств, міністри отримують набагато більше воїнів, які, ризикуючи життям і здоров’ям, перебувають на фронті.
Чи була підтримана запропонована поправка «Європейської Солідарності»? Ні.
Натомість видатки на зарплати силовикам на наступний рік збільшують на 2,7 млрд грн. На прокурорів — 700 млн грн. На «кешбек» (роздачу та купівлю голосів, на фінансування близьких до влади підприємств) — 3 млрд грн. Дорожній фонд все ще становить 42,2 млрд грн, індустріальні парки — 1 млрд грн, «інвест-няні» — 3 млрд грн, «Єдиний марафон» — 1,5 млрд, Стратегічна інвестиційна рада — 25 млрд грн.
Для них війни немає. Вони не мають переводити економіку на військові рейки. Вони грабують країну та позбавляють її майбутнього.
Бюджет воюючої країни має чітко відображати пріоритети держави: безпека, оборона, підтримка наших Збройних Сил. Це – не просто цифри. Це економічна конституція країни.
А що ми бачимо в реальності? В проєкті бюджету на 2025 рік фінансування Верховної Ради збільшується на 26%. Офіс Президента на 11%. Кабінет Міністрів – на 20%. Підняли витрати і на прокуратуру, а от на армію — скорочення! В той час, як Росія, агресор, збільшує витрати на оборону на 30%, у нас обирають інші пріоритети.
Ми вимагали створення спеціального оборонного фонду, який би гарантував, що кожна копійка, виділена на безпеку і оборону, дійде до ЗСУ і не піде на інші статті витрат. Комітет цю пропозицію відхилив.
Поки одні піаряться і надувають бюджети під свої офіси, інші — воюють. Ніхто не має права економити на армії в країні, що воює.
Бюджет воюючої країни має чітко відображати пріоритети держави: безпека, оборона, підтримка наших Збройних Сил. Це – не просто цифри. Це економічна конституція країни.
А що ми бачимо в реальності? В проєкті бюджету на 2025 рік фінансування Верховної Ради збільшується на 26%. Офіс Президента на 11%. Кабінет Міністрів – на 20%. Підняли витрати і на прокуратуру, а от на армію — скорочення! В той час, як Росія, агресор, збільшує витрати на оборону на 30%, у нас обирають інші пріоритети.
Ми вимагали створення спеціального оборонного фонду, який би гарантував, що кожна копійка, виділена на безпеку і оборону, дійде до ЗСУ і не піде на інші статті витрат. Комітет цю пропозицію відхилив.
Поки одні піаряться і надувають бюджети під свої офіси, інші — воюють. Ніхто не має права економити на армії в країні, що воює.
Справедливість — це коли кількість надаваних послуг залежить від кількості населення. Якщо на 1 січня 2022 року в Україні було 42 мільйони осіб, то станом на липень 2024 року ця цифра ледь сягає 30 мільйонів. Населення скоротилося на третину, а зарплати чиновників зросли вдвічі. Але не зарплати воїнів!
Так куди ж пішли ці гроші? Сьогодні ми бачимо витрати на суму майже 100 мільярдів гривень, які належать Збройним Силам України, силам оборони, українським воїнам. Вони пішли на додаткові видатки силовиків.
І це не кінець. Дорожній фонд досі має 42,2 мільярда гривень — кошти платників податків, спрямовані на покриття старих боргів, які залишилися після «великого крадівництва». Вони не зупинилися! Під час війни фонд продовжує фінансуватися!
Також ми бачимо мільярди на індустріальні парки, інвестняні для наближених до влади бізнесменів. Друзі, ви вбили інвестиційний клімат в країні, залишивши ці преференції для «своїх», і спрямували туди 3 мільярди гривень.
Єдиний марафон – півтора мільярда гривень на пропаганду влади, щоб заколисувати населення і приглушувати мобілізаційний дух. Чому? Тому що на марафоні немає новин, немає правди про ситуацію в Селидовому, Покровську, Куп’янську, Сумській області, Харкові, де наші війська змушені відходити. Це фінансують наближені до влади телеканали, де нас, представників опозиції, не побачите. Це черговий напад на демократію.
25 мільярдів виділили на так звану Стратегічну інвестиційну раду. І навіть після обурення, в бюджетному комітеті ніхто не скасував ці видатки на користь Збройних Сил.
У них немає війни. Економіку на військові рейки вони переводити не мають наміру Вони грабують країну!