БІЗНЕС ОБУРЕНИЙ СХЕМАМИ

Олександр Соколовський написав дивовижний текст. В умовах карантину державні органи замість підтримати українського виробника, бачте, заповзято взялися збагачувати економіку Китаю.

Приклад. МОЗ уклав з компанією Соколовського («Текстиль-Контакт») контракт про поставку 90 тисяч захисних костюмів за ціною 242 грн (проти 396 очікуваних). Контракт передбачав жорсткі штрафні санкції, тому «Текстиль-Контакт» закупив потрібну сировину і почали кроїти. Аж тут – змінився міністр МОЗ. І передоплата не прийшла, бо новий міністр Максим Степанов зажадав, аби закуповували лише костюми сертифіковані міжнародним стандартом ДСТУ EN 14126, що в контракті передбачено не було. Раніше – все всіх влаштовувало.

А тепер вишенька – в Україні НЕМА установи яка може видати висновок про відповідність виробу цьому ДСТУ EN 14126. А у Європі на це піде мінімум місяць. Працівники МОЗ пишуть зворушливі пости про те, що думають вони виключно про безпеку медпрацівників! А тим часом МОЗ розпочав тендер по закупівлі таких самих комбінезонів, але вже по ціні 500 грн – зате з повною відповідністю. Очевидно, що закуплені вони будуть в Китаї.

Особливо мені таке опікування МОЗ безпекою лікарів дивним не виглядає. В часи коли чинний міністр Степанов керував «Поліграфкомбінат «Україна», він організував розміщення на українських документах голограм французької фірми SURYS, які в Україну потрапляли через естонську OU FEATURE, адреса якої один в один збігалася з адресою фірми IPDevelopment Group OU, що фігурує в декларації Степанова. За укладеною угодою з кожного біометрична паспорту та ID-картки фірма OU FEATURE отримувала роялті по 1 євро. Від 2014 року виготовлено 15,75 млн біометричних паспортів та з 2015 року – 3,85 млн ID-карток. Біля 20 мільйонів євро самого роялті…

Звісно під допис Соколовського прийшли коментатори, які нагадали, як він висловлював незадоволення урядовцями в часи президента Порошенка, мовляв – що, насолоджуєшся перемінами? Звісно в ті самі коменти прийшли люди, які нагадали, що Степанов був головою Одеської ОДА в часи Порошенка – щоправда позбувся посади перед самими виборами і закатив в пресі істерику, ніби його звільняють через те що не забезпечив на Одещині голосування за Порошенка.

Факти такі. Я бачу як підприємці, які рік тому волали про корупцію і засилля чиновників в команді Порошенка, спершу палко підтримували Зеленського, потім почали бурчати що щось пішло не так, а тепер масово горлають один в один як рік тому – тепер на адресу урядовців Зеленського. І дивлячись на все це, я не можу подавити в собі злорадства – рік тому я попереджав їх, що буде все от саме так.

Бо всі ці підприємці-мрійники виявилися нічим не кращі за пересічних люмпенів, які хотіли все зразу і негайно. Вони хотіли аби за рік-два зникла корупція, а держава почала робити гарно виключно їм? Я не розумію ЯК вони не помітили, що проблема корупції існує на Заході, і що там теж бізнес має до влади купу претензій? І так буде ЗАВЖДИ. Бо корупція існує навіть в США та у Франції, а будь-який уряд мусить балансувати між бажалками пересічних громадян і інтересами бізнесу – а вони принципово різні.

В чому ж тоді різниця між часами Порошенка і тим що нині? А в тому, що за Порошенка з корупцією таки боролися – важко, виснажливо і результативно. За Порошенка в рейтингу Трансперенсі Україна піднялася на 7 пунктів – за жодного президента так не було. А за перший рік Зеленського Україна бахнулася на 2 пункти. Тому я б радив незадоволеним бізнесменам затягнути ремені і приготуватися до вельми веселих часів. Дилетанти у владі лише почали показувати себе. Підприємці нині страждають від схем у держорганах? Я подивлюся що вони заспівають коли злетить інфляція, коли почнуться віяльні виключення електрики (енергетики про це вже відкрито говорять) і коли чиновники після пандемії прийдуть їх трусили – бо грошей треба.

Може бодай це переконає їх, що існує різниця між ефективним керівником і просто хорошим хлопцем.

Дмитро «Калинчук» Вовнянко