На Луганщині, в районі села Білогорівка відбувається масштабне бойовище, безперечно варте уваги наших громадян. Цю подію точно будуть вшановувати в майбутньому, а для Росії це справжнє повернення в Першу Чеченську війну в Аргунську ущелину. Що відбулося?
Є така стара військова традиція, тримати оборону по руслах річок. Це логічно, кожна річка, це природний протитанковий рів, з часто важкодоступними берегами. Тому не дивно що українська оборона в районі Сіверодонецька (біля Білогорівки) пройшла по руслу Сіверського Донця.
Звісно задача окупантів була форсірувати Сіверський Донець, закріпитися на нашому березі і продовжити наступ. Що вони й намагалися зробити.
У ніч на 10 травня вахлаки з 74-ї гвардійської мотострілкової російської бригади навели понтонну переправу через Сіверський Донець в районі Білогорівки. Почали перекидати техніку і особовий склад. Місце форсірування було обрано непогано. ЗСУ навіть не зразу помітили загрозу. Здавалося, удача в руках окупантів.
Що саме пішло не так — колись дізнаємося. Мені вже довелося почути версії від «це була підготовлена пастка для ворогів» до «переправу засік український БПЛА». Можливо було і те, і друге зразу. Проте.
Коли на «наш» берег переправилися біля 20 танків і біля батальйону піхоти на БМП і БТР (разом біля 40 од. техніки), російську переправу накрила українська артилерія.
Результат. Пароми перетворилися на мокре місце посеред річки, а угрупування, що переправилося на «наш» берег (вони обидва наші, насправді) лишилося відрізане від своїх основних сил. І отут до окупантів прийшли ЗСУ — пояснювати що їхня Сизрань в протилежному боці.
Білогорівка почала стрімко перетворюватися на «Чорнобаївку». Окупантам подітися не було куди — треба було або надавати допомогу своїм, або їх евакуювати. Для цього протягом 11 і 12 травня вони намагалися навести ще кілька пантонних переправ. Всі їх шматувала українська артилерія. Коли ставало особливо гаряче, в небо піднімалася українська авіація. Ота сама, яка вся типу знищена, за російськими даними.
Ті окупанти, що перебували на «нашому» березі настільки гарно зрозуміли «по чому помидори в Білогорівці», що в якийсь момент намагалися навіть танками переїхати Сіверський Донець у брід. Результат облетів всі соцмережі. З фото танків які стирчать з води гарматами догори, уже регоче весь Інтернет.
Нарешті, ще живі окупанти почали уходити до своїх як у часи неоліту — у плавь. Техніку і все важке що мали, вони покидали на «нашому» березі.
Розгром стався такий, що збурилися навіть російські пропагандисти. Відомий російський ютуб-блогер Юрій Подоляка заявив, що біля Білогорівки була розгромлена мінімум одна російська батальйонно-тактична група (можливо дві). Сталося нечуване. Подоляка назвав винним в розгромі російських військ російське командування. «Наступ був організований не просто погано, а злочинно погано», — заявив пропагандист.
Дані Подоляки мало відрізняються від інформації з українських джерел. За нашими даними окупанти втратили знищеною і покинутою біля 70 одиниць бойової техніки. До цього треба додати від 400 до 700 убитих і від 800 до 1200 поранених загарбників, за різними оцінками.
Такого розгрому окупанти не зазнавали вже давно.
Цікаво ще й таке. 13 травня окупанти підірвали всі мости через Сіверський Донець на Харківщині. Вони перейщли там в глуху оборону — явно з метою вивільнити сили для інших ділянок фронту. А сьогодні з’явилася інформація, що ЗСУ перейшли в контрнаступ в районі Ізюму.
Таке цілком може бути — як наслідок поразки окупантів біля Білогорівки.
Бої тривають. Збройні сили завдають ворогові нових й нових втрат.