Білоруське (ПідараZzzu) посольство залишає Україну.
На прощання вручено подарунок щурам, які чомусь вирішили бігти через кордон із Молдовою, а не з «братською» росією.
P.S. Подивіться зараз на українців і росіян. Комусь в голову ще прийде назвати нас «одним народом»?
З оцінки Пентагоном неперевершеної ефективності Джавелінів у руках українців (читали, напевно, майже всі — кількість уражень цілі надвисока) — хочу висмикнути головну, на мій погляд, думку.
Те, яка надається зброя — це один нюанс.
Те, КОМУ саме вона надається — інший.
Дайте Джавелін росіянам. Рукож@пим росіянам, які такої майстерності не покажуть ніколи — і всі відчують різницю. Сьогодні бачила відео, де наші хлопці луплять Стугною. На моїх очах дві цілі — як кажуть, «в яблучко». Тобто українці — це вояки, які дуже швидко навчаються, професійно відпрацьовують і мають азарт.
Ось вони — наступні лідери в регіоні. У військовому плані саме Україна має бути центром прийняття рішень на нашій частині суші. Якщо наші мисливці успішно б’ють ворога, мирні люди голіруч зупиняють танки, селяни без зброї виганяють з власного подвір’я озброєних росіян — то і тил у нас неперевершений. Сама основа, база нашої нації (так, перемеленої в війнах та голоді) — жива, сильна та перспективна. Я знову й знову повторюю, що маю за велику честь народитися саме українкою.
Далі, щодо наших міст. Вони у першу ж зручну хвилину розчищують вулиці від уламків. Ремонтують електромережі. Відновлюють роботу продуктових магазинів. Люди самоорганізовуються, щоб допомагати один одному. Ми з вами можемо хоча б гіпотетично уявити такий рівень самостійності та стійкості десь на росії?
Сьогодні там б’ються в чергах за цукром. Вояки в розмовах з рідними кажуть, що будуть шукати українські набої, щоб прострелити собі ноги чи руки та повернутися додому, наче поранені українцями. Мат на маті при дітях та жінках. Дерев’яні будинки, криві й старі, які скоро впадуть. Відсутність газу та водопроводу в російських «дєрєвнях» та містечках. Чи розчищували б вони свої вулиці від руйнувань так само, як це робить будь яке українське місто?
Я кажу про те, що ми неперевершені. Що армія, що містяни, що селяни, що наша родюча земля. Наші діти навіть вночі приходять на блокпости до тероборони та благають дати шанс повоювати проти окупанта (не пам’ятаю, в якій області це сталося, 11 років хлопцю!)
Доречі, сьогодні навіть зграя диких гусей збила російський літак. Це сталося в районі Каланчака, вони потрапили в двигун, і літак звалився в болото.
***
Після нашої перемоги хотіла би поїхати в Чорнобаївку, як дивне зачароване місце, в якому безслідно зникають російські «туристи». Сьогодні там вкотре знищили вже їх командний пункт 8-ї загальновійськової армії Південного військового округу РФ.