Коли збройники повернуться з війни, а останній волонтер віддасть ключ від порожнього складу, знадвору вони відчують плісняве амбре авторитаризму. Цей сморід вже зараз чуть, тільки зараз його перебиває запах пороху, гару, крові, пилу і поту.
.
А коли завершиться війна, кожен із нас повернеться до синьо-жовтої копії… Росії. Де великі маси зазомбованого народу, будуть співати славні Лідеру Нації… де влада скубтиме підприємця як гуску і жорстко пресувати тих, хто спробує крякнути… де ти або мовчиш, або тебе кошмарять силовики… де свобода слова загнана в резервацію ютубу…
Мантра «нам потрібна єдність, бо війна» буде замінена «нам потрібна єдність, бо країну відбудовувати». Запитань владі не можна буде ставити — критикуєш, значить ворог. На ті запитання, що озвучать якісь шальоні студенти, активісти чи опозиція, просто не буде відповіді. А нашо рефлексувати — «партія у нас одна — стучать надо чащє…» (с) (це радянськй анекдот — загугліть).
Авторитаризм вже поруч. Він смердить в дрібницях. І багато хто вже із ним змирився, бо бізнес віднімуть, викинуть із ланцюжка закупівель, звільнять… варіантів багато.
Авторитаризм вже тут, бо інформаційне поле захопила агітбудка і її щупальця-ЛОМи, пихаті в своїй владонаближеності. Авторитаризм поруч, бо можна просто взять і притиснути три телеканали — просто так. Медведчуковським медіа-лицям Банкова дозволяє (бо ж свої, малороси), а іншим — зась.
Авторитаризм тут, бо просто так взяти і не випустити за кордон лідера найбільшої опозиційної партії — легко. І пофігу, що це ледь не найдосвіченіший дипломат-міжнародник країни, в п’ятірці кращих так точно… що паспорти на руках… що запобіжного заходу немає. Пофігу. Ніззя.
Авторитаризм в деталях — спікер ВР видає відрядження, а на кордоні виявляється, що «не пущать». Нехай Україну піде представляти ідіотка, що пропонувала в ЗСУ ввести розстріли — йпрст, це ж рівень.
І багато хто скаже, «слухай, давай після війни…». Тільки після війни виявиться, що поборовши одного дракона ми отримаємо іншого. І буде пізно. Виявиться, що не за таку країну воювали і волонтерили.
P.S. І не треба «повернуться хлопці з війни — порядок наведуть». Не наведуть. Бо авторитаризму, який упіймав кураж, пофігу, звідки хто повернувся. Бо «навести порядок», це не емоція силової дії, а послідовне спокійне відстоювання прав, свобод, пріоритетів суспільства і інтересів державності. Державності, а не групки людей, які вирішили, що схопили Бога за бороду.
Теги для недоумків:
— «єдність» може бути лише навколо інтересів країни, державності, суспільства. Це цілісність, свобода\свободи, права, відповідальність, армія, ідентичність — це і є «Україна понад усе». Ліпити недоторканного божка — це не єдність, це ідіотизм.
— право на власну точку зору, обгрунтовану (!) критику чи запитання — невід’ємне для громадян. Забрати це право — привести російський дух в хату за ручку.
— закривати очі і відкладати проблему на потім — постріл не в ногу, а в майбутнє.
— ні, ніхто не ставить під сумнів і не загрожує чинній владі — вони не спромоглися посилити країну протягом 2 років, їм і розгрібати наслідки та нести відповідальність. Робитимуть правильні речі — їх усі підтримують. Усі. Не заради них, заради країни — усі влади тимчасові.
На світлині рішення голови Верховної Ради. Рішення, на яке поклали великий блискучий болт… Хто? Як його звати?
В яку Україну повернуться нинішні фронтовики??
Не на часі
Мені часто дорікають: не можна критикувати владу, не на часі. Усе після перемоги. Потім, потім згадаємо їм усе. Але спочатку перемога.
Може й так. А може і ні.
Але я добре знаю історію.
От уявіть, ви два бійці-українці в окопі під Харковом чи на Міус-фронті у 1943му.
І кажете один-одному схвильовано: не можна критикувати савєцкую владу, не на часі. Ось переможемо гітлера – і підемо відміняти колгоспи, як народ-пабєдітєль.
Ей дорікнете ви мені, не рівняйте Совєти і українську владу. Там був ГУЛАГ і колгоспи.
Так, кажу я. Не можна порівнювати (хоча тут же за Совєтами половина скучає). Хоча свободу слова вже відмінили.
І сталін почав саме з цього. А потім були процеси 30-х років, де тодішні медведчуки за вказівкою НКВД рядили в «шпіонив» українську інтелігенцію.
У нас медведчук вже почав. Але ніхто не хоче проводити аналогій.
Не на часі.
В яку Україну повернуться нинішні фронтовики??
Щоб ви добре запам’ятали, хто друзі й соратники, а хто вороги зєпрідєнта:
=============
Побратима медведчука Нестора Шуфрича в особистих справах з України випустили вільно.
Політтехнолога медведчука Михайла Погребинського, який перебуває під слідством СБУ, через кордон вільно пропустили.
Кума медведчука депутата фракції Слуга народу Андрія Холодова раззом з родиною через кордон вільно пропустили та ще й офіційним дозволом від Зеленського забезпечили.
Нардепа-слугу Ігоря Васильківського через кордон вільно пропустили на відпочинок в Емірати, хоча жодних законних підстав для виїзду не мав (є припущення, що виїжджав за болгарським паспортом). Цей на диво не кум, не брат і не сват медведчука.
Але є в них такий нардеп-слуга (вже виключили) Олексій Ковальов, соратник і партнер медведчука, якого також вільно випустили, але не за кордон, а на окуповану Херсонщину, бо він вирішив наглянути за бізнесом.
Там ще купа різних мутних типів кордон перетинали на зразок голови КСУ Тупицького й не лише його, усіх і не перерахуєш. Але, очевидно, що всі вони позитивні герої в життєвій повісті Зеленського.
=============
5-го Президента України, який за офіційним відрядженням, підписаним головою ВРУ, їхав на важливі для України засідання в органах НАТО та ЄС через кордон не пропустили. Порошенко мав виступити на обох заходах, зустрітися з керівництвом Литви та ряду країн-членів НАТО, а теж із впливовими політиками ЄС і членами Європарламенту. Всі зустрічі й переговори були чітко розписані в щільних графіках учасників та мали стосуватися збройної й фінансової підтримки України та перспектив членства в ЄС і НАТО. Але в москві цього не схвалили, тому проїзд двічі заблокували.
===========
Вам ще треба якихось пояснень, щоб самостійно зробити висновки, що за істота в нас на посаді прєзідєнта та на кого працює його регент і наглядач?
Европа ничего не делает! Нам никто не помогает! НАТО говно! Запад говно! Все говно! Нас никто не слушает!
Ваши предложения, как изменить ситуацию?
А давайте просто не выпустим великолепно говорящего по-английски, имеющего невероятные связи и поддержку на Западе, построившего армию и разбирающегося в вопросе лучше любого человека в стране пятого Президента на Парламентскую Ассамблею НАТО.
И устроим травлю с призывом расстрелять как бешеного собаку лучшего военного журналиста страны и перестанем пускать его в армию.
Бинго! Профит.
Нам нужна единость, говорили они.
Наволочь зеленая.
Реально, вот просто слизь какая-то мелочная.
Исподтишка поднасрать по мелочи — вот и весь уровень самого влиятельного человека по версии журнала «Тайм».