Авіаудари або масштабне вторгнення: аналітики США описали можливі сценарії Путіна щодо України

26

Оскільки президент РФ Володимир Путін погрожує військовими діями в Україні, західні військові аналітики проаналізували можливий спектр сценаріїв – від прицільних ракетних ударів до обмеженого вторгнення зі сходу чи півдня країни та навіть повномасштабного вторгнення за підтримки кібератак.

Путін заперечує наявність планів вторгнення, але чітко дав зрозуміти, що Росія готова вживати «відповідних військово-технічних заходів», щоб «різко відреагувати на ворожі кроки», пише Financial Times.

Старший науковий співробітник CNA (некомерційної організації США, яка займається вивченням політики, – ред.) Майкл Кофман вважає, що «в Путіна кращий послужний список у використанні сили для досягнення політичних цілей, ніж у будь-якого лідера».

«Скільки військових операцій він має провести в Україні, щоб люди подумали, що він не блефує?» – зазначив він.

Дві давні довірені особи Путіна заявили, що найбільш ймовірний casus belli нагадуватиме той, який спровокував чотириденну війну з Грузією в 2008 році. Росія на той час відповіла на спроби Тбілісі убезпечити територію, яка була підконтрольною підтримуваним Москвою бойовикам, вторгненням на сушу за підтримки авіаційних та артилерійських ударів, військово-морської блокади та кібератак.

За їхніми словами, Росія представить конфлікт із Україною як крок щодо захисту російськомовного Донбасу від того, що вона назвала б українською агресією.

За словами західних офіційних осіб, поточному розгортанню не вистачає повного обсягу матеріально-технічної підтримки, необхідної для безперервної операції, такої, як склади боєприпасів, польові шпиталі та банки крові, але були докази того, що Москва переміщала їх до кордону.

«Якщо вони захочуть швидко поповнити це для вторгнення, вони можуть зробити це досить швидко за короткий термін. Більша частина персоналу, мабуть, повернулася до Сибіру, але якщо вони хочуть швидше зрушити процес з мертвої точки, набагато швидше перекинути цих хлопців авіацією, ніж переміщати обладнання», – сказав науковий співробітник Інституту зовнішньої політики, який вивчає російські збройні сили, Роб Лі.

За словами Дари Массіко, старшої дослідниці політики в Rand Corporation, Росія може завдати значної шкоди українським збройним силам через повітряні атаки на лінії фронту, військові об’єкти та критично важливу інфраструктуру. Хоча російські військово-повітряні сили не літали проти ворожої ППО з часів війни в Грузії, «тут є багато крилатих та балістичних ракет, які можуть бути залучені або з Чорного моря, або з території Росії, і українській системі ППО буде важко з цим впоратися».

За її словами, для потенційного удару можуть бути використані ракети повітряного базування, а також важка артилерія та далекі вогнемети.

«Це було б неймовірно руйнівним для українського наземного угруповання», – зазначила вона.

Попри те, що, за даними соцопитування, 58% українців готові виступити проти Росії у разі глибшого вторгнення, військова перевага Росії дозволила б їй за кілька тижнів здолати українську армію, завдавши ударів по кількох напрямках, у тому числі з боку Білорусії та Чорного моря.

«Вони захищають східний фланг найбільшої країни Європи, а що вони мають? Вони можуть бути дуже легко відрізані та ізольовані у східній частині України, тому можуть опинитися у стані організованого відступу, якщо зіткнуться з багатофакторною атакою», – зауважив Майкл Кофман.

Повномасштабне вторгнення дозволить Росії захопити частину території, яка може бути використана для контрнаступу на Донбасі. Це також зіграло б роль в уявленні Путіна про те, що російськомовні райони України на схід від річки Дніпро є «історичними територіями» Москви.

Аналітики вважають, що цей сценарій менш ймовірний через великі людські ресурси і можливі значні втрати для російських військ. Але масштаби нападу зрештою залежатимуть від того, яких збитків Москва має завдати, щоб змусити Україну визнати поразку, наголошує Роб Лі.

«Вторгнення може спричинити десятки тисяч жертв уже за кілька днів. Вони можуть значно зменшити військовий потенціал України на сході. Але чи буде цього достатньо, щоб Україна поступилася?» – зазначив американський аналітик.

Нагадаємо, за останніми даними, біля кордонів України і на тимчасово окупованих територіях розміщено близько 122 тисяч російських солдатів плюс техніка. Восени українська і західна розвідки говорили, що Кремль може піти в нову атаку вже в січні 2022 року.

На тлі загрози ескалації до перемовин із РФ включилися США і інші держави члени-НАТО. Вони попередили Росію, що за нове вторгнення доведеться платити безпрецедентними санкціями. Українська влада заявила, що держава без бою не здасться і вторгнення обернеться на криваві бої.

На думку секретаря РНБО Олексія Данілова, для повномасштабного вторгнення в Україну потрібно у рази більше військ РФ, ніж накопичено зараз.

Після засідання РНБО 30 грудня Данілов заявив, що українська влада наразі не бачить загрози до відкритої агресії з боку Російської Федерації.

P.S.
Нерідко раціональні люди питають (у відповідь на моє твердження про маловірогідність російської інвазії): «А як же Путін буде пояснювати населенню відвід військ після такої телевізійної накрутки й психозу?».
А ось подивіться, як коментує Кремль результати перемовин із Байденом: «Російська служба BBC цитує помічника Володимира Путіна Юрія Ушакова. За його словами, Джо Байден “чітко заявив про те, що США не мають наміру розміщувати в Україні ударне наступальне озброєння”. Своєю чергою, за словами Ушакова, Путін відповів: розміщення такої зброї означало б повний розрив відносин між США та Росією».
Вловили? Московити вигадали намір США розмістити в нас ударну наступальну зброю, зомбували населення близьким нападом України, за якою стоять американці, а тепер показують, як героїчними зусиллями великого й мудрого Фюрера війну вдалося відвернути. Наскільки путінське населення здатне повірити в цю ахінею, питання інше. Особисто я ще пам‘ятаю імперію (з пропагандою ще більш тотальною), де велика частина населення не вірила жодному слову, яке доносилося з офіційних джерел. Але «відмазка» є, і її вже почали поширювати.
Інша справа, чим нам загрожує той «дипломатичний шлях», про який говорив Байден. Тим паче, що Зеленського як партнера й переговірника ніхто там до уваги не бере. А його схильність недооцінювати небезпеку з боку Чекістану й готовність до надзвичайно небезпечних компромісів давно відомі.
Але тут є одна обставина, яка може вирішити питання. Разом із рейтингом різко падає й вірогідність проведення через парламент усяких «особливих статусів» та інших Штайнмайєрів. Янелох стає тупо нездатний (навіть якщо сильно захоче) «поставити товар» зарубіжним партнерам, котрі вирішать шукати компромісу з Путіним за рахунок українського суверенітету. Тому, небезпека й з цього боку не видається мені надто реальною.
Хоча, звичайно, пильнувати потрібно. Московити ж недарма свою кротоферму на Банковій створювали
Поделиться:
Загрузка...