«Главноє, чтоб в кабінке поставіли правільную галочку».
Арєстовіч офіційно розпочав передвиборчу програму.
Доки країна стікає кров’ю, доки найкращі гинуть на фронті та відвойовують здоров’ям та життям кожен метр нашої землі, доки щодня від російських ракет гинуть діти, доки мільйони українців знаходяться під окупацією чи змушені були евакуюватися за кордон, доки тисячи українців перебувають в російському полоні, чорт Арєстовіч заявив, що йде в президенти, агітує голосувати за нього, принижує та ображає українців (особливо активну частину нашого суспільства: активістів, волонтерів, націоналістів), захищає росіян і російську мову.
Я дуже не хотіла це слухати і писати про це, особливо у свято, даруйте. Але я бачу величезну загрозу в тому, що робить і транслює Арєстовіч, я бачу загрозу національній безбеці, перемозі та майбутньому Україні. Я бачу, як досі його лайкають і слухають мільйони українців.
Тому я вимушена писати про це, щоб розкривати на нього очі, а також для того, щоб за всі слова та лозунги, які він зараз транслює, він поніс відповідальність.
Отже, це мій розбір розмови Арєстовіча з Биковим — «хорошим русскім пісатєлєм», який разом зі всіма іншими «хорошими русскімі пісатєлямі» та «русскімі інтєллектуаламі» не помічали: як протягом тридцяти років в їхній державі формувався фашизм, бо були дуже зайняті написанням книжок про «подвігі русскіх солдат в вєлікой отєчєствєнной войнє» тощо.
Я виділила основні меседжі, які транслюють обидва чорти, буду цитувати (на русском, даруйте, як вони говорили), і розбирати кожен.
Текст довгий, але повірте, він вартий того, щоб прочитати.
_____
— Единственное, что может спасти некоторое общество от самых себя, это только его враг. (Це Арєстовіч каже про українське суспільство і про себе, відверто підтверджуючи, що він є ворогом українського народу.)
— Есть ли хоть какой-то шанс, что после такой войны украинское общество не станет националистическим и не скатится в архаику? (Це запитує Биков: той самий «інтєллєктуал», який просрав зародження і становлення фашизму в своїй недоімперії, і тепер лізе до нас розказувати щось про націоналізм, свідомо надаючи цьому поняттю негативного значення (те, що робило завжди і робить чк-фсб.)
— В Украине 4 американских вертикали, и они далеко не в ладах с собой, мягко говоря. (Каже Льоша, відверто транслюючи кремлівське іпсо про «внєшнєє управлєніє», масштабуючи його, розз’єднуючи та залякуючи.)
— Безусловно, я защищаю русскоязычных, безусловно, я готов работать с хорошими русскими. (Переконує «совєсткій школьнік» свого «учітєля» та подає це як безальтернативну можливість захистити Україну (насправді ж — московські інтереси в Україні, як він це робить з 2005 року).)
— Война рутинизировалась. (Декілька разів звучить від обох, як наратив, що війна — це щось «нормальне» і «повсякденне», що стало нашою рутиною.)
— Не кажется ли вам, что коррупция — это изнанка национального характера? (Це стверджувальне, маніпуляційне питання ставить Биков, і Арєстовіч, звісно, підхоплює та розвиває далі цю тезу — проти українців та України. Це частина кремлівського іпсо, яке прямо зараз несеться українським інформаційним простором, якщо коротко: «українці все просрали та програють через корупцію».)
— У нас был месяц чудесных проектов Майдана: одна.. эти.. «сотня» и все остальные много чего стоили! (Це Арєстовіч так називає «Небесну Сотню» — «чудєсним проектом Майдана», не переплутайте: не трагедією, не жахіттям, не трауром, навіть не боротьбою, а «чудєсним проектом».)
— Для будущего Украины самая опасная сила — те, кто хотят установить в Украине моноэтнический проект. (Це головний месседж Арєстовіча, який він, власне, транслює з тієї самої прес-конференції 2005 року з Дугіним, коли вони захищали «інтєрєси россїї в Украінє». Месседж не змінився, тобто казати, що Арєстовіч змінив якусь свою позицію з того часу — це хибно, не змінив — навпаки — ще більше її посилив, набув більшого досвіду, аудиторію і тепер втюхує це як єдиний можливий сценарій для України. Як чорт жахається ладана, як чекіст жахається воїнів УПА, Арєстовіч жахається української України, саме тому просуває ці наративи про «малєнькую украінскую культуру», «защіту русскоязичного насєлєнія», «недопустімость моноетнічєского проекта» тощо. Це на сто відсотків відповідає методичкам фсб, які транслюють всі російські пропаґандисти.)
— Нет ли у вас ощущения, что Украине придётся противостоять не только России, а и Западу, который ленив и деградирует, и что Украина останется в полном одиночестве? (Це «питання» Бикова. Знову ж таки, «питання», в яке вже закладена відповідь. Відповідь, яка повністю відповідає штампам фашистського режиму на росії. — «Так че ж ощущения, если я прямо об это говорю?» — відповідає Альоша.)
— Запада, на который мы молимся, давно уже нет: более ста лет нет. («Ми молімся на Запад» — це Альоша «іронізує» над українцями, а «Запада давно нєт» — це він про те, що нам треба окремо від Заходу «строіть свою цивілізацию». Ну, не буде ж совєсткій школьнік-комсомол говорити про те, що нам треба вступати до НАТО та ЄС.)
— Есть ли в Украине сегодня та молодежь, которая хотела бы построения вашего идеального государства, иными словами, можете ли вы опереться на избирателей в возрасте от 20 до 40? (Ставить питання Биков — і далі йде відверта передвиборча розмова.)
— Очень разные у нас люди, сторонников именно этой ветки развития полно, другое дело, что это сегодня не популярно и кто заикается на эту тему, на него сразу кидаются. Поэтому они в основном тихонечко меня поддерживают. Они могут вообще ни слова не говорить, мне хватит одного себя в публичном пространстве. ГЛАВНОЕ, ЧТОБ В КАБИНКЕ ПОСТАВИЛИ ПРАВИЛЬНУЮ ГАЛОЧКУ, и тогда я дам им возможность реализоваться. (Арєстовіч реально вірить, що його адептів (тобто русского міра) в Україні все ще повно, просто вони «тіхонєчко єго поддєрживают», «нє всє даже лайкают, боятся» — додає Арєстовіч. І зазначає, що лайкати — не обов’язково, головне — проголосувати за нього, а там він вже обіцяє «віддячити». Все в кращих традиціях комсомолу.)
— Более безликого, бледного, вялого и беззубой позиции Запада за всю историю Запада никто из нас не видел. (Це каже Арєстовіч, у час, коли без допомоги Заходу нас вже не існувало б, у час, коли Захід ухвалює найнепопулярніші (для себе) рішення за всю свою історію, передаючи Україні зброю, у час, коли ми фактично живемо за рахунок західних платників податків, у час, коли ми чекаємо від західних партнерів на літаки, фінансову підтримку та гарантії безпеки.)
— Я не могу в Украине назвать людей, кроме Романенко и Дацюка, с кем мне было бы интересно разговаривать. (Ржу)) Це Арєстовіч про українців — типу, нецікаво йому ні з ким говорити в ефірах, крім цих двох ідеологів п’ятої колони в Україні, тому він говорить з «хорошими русскімі» в основному.)
— Главный вектор русско-украинских отношений не был колониальным! — зазначає Биков.
— Антиколониальный дискурс — одна из ведущих глупостей, которые у нас есть. Украина никогда не была колонией, — відповідає Арєстовіч. (Відкриваємо Вікіпедію: «Колонія — територія чи країна, що позбавлена незалежності та знаходиться під владою іншої держави». Тож, як не називай окуповані території України: Малороссія, УССР, ДНР чи ЛНР, за змістом — це колонія. Але для Арєстовіча не було окупації росією, він вже з тим самим Биковим раніше базікав про «400 лєт жили вмєсте с россієй» і «хороший бил союз». Власне, це ж типова «псіхологія совєсткого школьніка» («неколоніальна» історія України за совєтскімі учєбнікамі), як він сам про себе каже і завжди додає: «і мєняться я нє собіраюсь».)
— У нас, в стране, где отсидело треть мужиков, надежной фигурой в обществе считают так называемых просоленных мужиков, типа Суровикина. (Думаєте, це сказав Биков про росію, так, що логічно? О, ні, це сказав Арєстовіч — про Україну. Але ж ми чудово розуміємо, що про росію, Льош. У «вас в странє» — в недокраїні зеків, люблять суровікіних, це правда. А У НАС в країні люблять Залужного, Льош.)
— Есть лит шанс, что Зеленский, оставшийся у власти, попадет под влияние радикально-национального крыла и начнет уничтожать все то, что он спас? (Це Биков — знову дуже переймається відстоюванням українських національних інтересів в Україні, бо, як він любить говорити: «представить Одессу без русского языка и культуры — немыслимо». Биков — відвертий імперець і українофоб, який купив собі квартирку в Одесі (а чомусь, не в Сочі) і, звісно, він хоче продовжувати збирати зали прихильників, читати свої русскіє стішкі в Україні, жерти в київських ресторанах та гріти свій огидний кендюх на одеських пляжах. Хєр тобі, а не Україна, гнидо.)
— Нет, нету такого влияния. Он с ним заигрывает, что мне абсолютно непонятно было с самого начала, я считаю это одной из главной его ошибок — играть на том поле, на котором играл Порошенко. За тебя ж проголосовали 73% с другими идеями, и вдруг ты стал обслуживать политические интересы 27% оставшихся. (Тож, тепер зрозуміли, на які голоси розраховує Арєстовіч? Так — не просто на колишній електорат ОПЗЖ. Він розраховує на 73%, що проголосували (в більшості), фактично, за «мір с россієй», за «пєрєстать стрєлять», за «какую разніцу», за «русскій язик», «протів Порошенко», «протів националістов» тощо.
Але ж ти хер вгадав, дядя, бо повномасштабна війна змінила все. І як би вона не закінчилася, і коли б вона не закінчилася, ми всі — і 73%, і 23%, і Захід, і Схід, і Південь і Північ, і україномовні, і зросійщені, націоналістичних і космополітичних поглядів, всі ми — українці — маємо бути єдині в тому, що Перемога — це не тільки пермогти у війні з росією, Перемога — це не програти Україну. Українську Україну.)
— В партии должен быть только один литер, этот лидер Я. (Жопа бугаЯ, Льош).
Рубріка «Запада нєт, но єго значєніє нужно мінімізіровать!» — вірний Алєксєй своїй євразійській молодості, ох вірний, дудить синхронно з старшими товаріщами по євразійству.
І його «Русь-Украіна» просто погано замаскована УРСР, він вже цього майже не приховує, тільки для чималої частини його прихильників це все ще непомітно, сучасні технології інформаційного впливу та косметології свою справу роблять.
…….
Цікаво, коли ми серйозно наблизимось до НАТО і Арєстовіч по заданію з Центра вийде протестувати з плакатом «За Русь усрусь!», хоч хтось з його поклонніков визнає якими вони були ідіотами?