В Україну, якщо дідусь Байден ще трошки притисне Зеленському те місце, за яке той найбільше боїться (я про офшори та оманські рахунки, а не про облизані лизоблюдами якісь мініатюрні залізні кульки), то в нас може колись запанує невідворотність покарання. Я не наївний і на швидкий ефект не сподіваюся, але після такого апофеозу зеленої безкарності хоч щось. Зараз захиталося крісло під дуже вигідним для Єрмака цілком кишеньковим міністром оборони Рєзніковим. І це вже певний позитив.
Кардинально кращого ця влада гарантовано не поставить, може виявитися хтось ще слабший та аморальніший. Тому багато цілком адекватних людей почали висловлювати сумнів: а чи слід приєднуватися до тих, хто засуджує міністра та вимагає для нього відповідальності. Потрібно! Бо нарешті заповіді чиновника: не вкради, не покривай злодіїв, не виконуй злочинних розпоряджень та не бреши — має почати працювати. Хоч і з під палки. Це вже почне стримувати наших чинуш на майбутнє, бо поки вони якось аж занадто ошаліло вірять у свою безкарність.
Рєзніков міг сам і не красти, але він виконав злочинні накази із знищення армії до 24 лютого. А після покривав і виправдовував найстрашніші злочини проти свого війська. І, як песик виконував злочинні команди Єрмака. Той може від цього й відмажеться, а Рєзніков набрав на себе купу криміналу. Уже через це не маємо права його толерувати. А ще уявіть собі, що після цих корупційних скандалів, про які написали в усьому світі міністр-корупціонер (ну, нехай: міністр, який покривав і захищав підлеглих-мародерів, що нічим не краще) має представляти Україну на наступному Рамштайні, простягати руку міністрам з країн, де про такий рівень корупції та ще й у міноборони воюючої країни навіть подумати не посміли б. Нічого ми не втратимо. На Рамштайні Рєзніков лише лялька, усе виконує Ллойд Остін. А в Україні він теж ні в що не пхався, тут керували смотрящі Єрмака.
Тому на цій ганьбі треба ставити крапку. Дуже надіюся, що сьогоднішні чутки не просто так. Але заглянемо в майбутнє. Щодо долі самого Рєзнікова. Йому зараз пророкують продовження кар’єри або в кріслі міністра юстиції Малюськи (один із останніх членів першої команди Зеленського — після загибелі Монастирського я все очікував, коли його вирішать кудись посунути), або призначення ще одним заступником Єрмака. До речі, а ким він зараз працює? Бо назвати Рєзнікова повноправним міністром язик не повертається.
Перший варіант хоч фахово був би відповідним, бо він усе ж юрист. Але перетворився на такого «чево-с ізволітє», що це буде насправді порожнє крісло. На другій посаді узагалі лава відставників, як і на посаді заступника секретаря РНБО. До речі, я б не відкинув навіть такий екзотичний варіант, як заміну ним Данілова, бо той деколи шпигає людей Єрмака.
Але так би сталося, якби все перебувало виключно в руках самого Зеленського, бо він дійсно створив систему кругообігу корупціонерів у владних кабінетах. Просто згадайте, що коли знімали Кирила Тимошенка, то йому також вигадували різні посади, а зараз улюблений розкрадач Зеленського ніби десь втік за кордон, де очікує оголошення в міжнародний розшук. Рєзніков покривав злодіїв у занадто болісній сфері, тому навряд, чи Єрмаку вдасться зберегти його у владі.
Тепер про ймовірного нового міністра. Гідних кандидатур багато. От лише є проблема — вони чесні й незалежні, а тому всіх їх Зеленський оголосив своїми ворогами та влаштував проти них переслідування аж до арештів. Шикарним міністром був би генерал Павловський (екс-заступник Полторака). Зеленський старався його посадити за зміцнення нашої обороноздатності. Генерал Марченко — саме те, що необхідно зараз, розуміння всіх потреб і людина направду переживає й турбується за наших бійців, уже й не кажу про його кришталеву чесність, за що Зеленський і його відправив за ґрати, а викупили українці на чолі з Порошенком. Коли йде мова про питання озброєнь, а це зараз одне з ключових завдань, то чудовий спеціаліст Гладковський, хоча він би краще замінив зрадника Гусєва… Ну, ви ж розумієте, що це все за межами реальності. Хорошого кандидата при цій владі не буде.
Зараз багато пишуть про Буданова. Це нуль. У цій сфері, як і в своїй, він нічого не тямить. Буданов доволі непоганий офіцер спецпідрозділів на ріні старшого лейтенанта. Але Рєзніков і того не сягав. Є питання: а чи потрібно це самому Буданову й його покровителю Зеленському? Та й Єрмаку не треба на цій посаді чужого. Когось знайдуть, хто буде не гіршим і не кращим за Рєзнікова. Це може бути щось настільки екзотичне, що я навіть придумати подібну версію не спроможний. Лише сподіваюся, що медведчуківська […] Верещук ще раз не випливе.
То в чому сенс відставки? — спитаєте ви. Бо спалений на мега-корупції міністр не може залишатися — він дискредитує ідею допомоги Україні. А над наступником уже маячітиме привид відповідальності. Для того ж, щоб виправити ситуацію в міністерстві треба прибрати першопричину зла. Так, я також в умі тримаю Зеленського, але поки маю на увазі Єрмака, бо всі зашкварені чиновники та корупційні схеми не рєзніковські, а саме його. Поки до цього ще не дійшло. Але все може помінятися.
Тарас Чорновіл
Щойно писав про перспективи Рєзнікова. А тут уже прийшли попередні повідомлення. Дещо очікувано, дещо погіршить ситуацію. Отже:
* Єрмак таки не покинув свого кишенькового міністра Рєзнікова. Залишати його на посаді очільника Міноборони не посміли, бо це вже б дорого обійшлося самому Зеленському. Відправили в урядове «нікуди» — на посаду Міністра з питань стратегічних галузей промисловості. Тут він уже абсолютно нічого не тямить, але й міністерство створювалося колись, як забавка для Зеленського — йому тоді супутничків та інших забавок забаглося. Безнадійна діра… Чому це погано? Бо є неприхованим символом для союзників, що в нас країна толерантна до корупції. Якщо простіше — з допомогою будуть проволочки і це нам дорого обійдеться.
* Співмешканець рашиста Гогілашвілі та його дружини — першої Маші країни Буданов стане міністром оборони. Це не гірше за Рєзнікова, це просто ніяк. Цим виродкам не війна в голові, а прилаштування своїх протеже на козирні посади. А загалом — одного блогера-недоучку замінив інший, такий самий. Питання лише в тому, чи зможуть Буданова посилати в Рамштайн, хоча й Рєзнікова вже не можна було, але раніше він там хоч добре фізіономією торгував. Досі не розумію, навіщо цей менінгіт самому Буданову. Хоча, марнославство ще ніхто не скасовував.
* МВС очолив Ігор Клименко, до цього начальник Нацполіції України. Я не займався його постаттю, але колеги переконані, що з цим призначенням посилиться вплив реваншиста Татарова.
* СБУ доволі прогнозовано очолив нинішній в/о Василь Малюк. Ставленик Татарова, але там на верхах часом перетасовуються карти й ті самі люди можуть змінювати господарів. Зараз Малюк явно виконує прямі доручення Зеленського (які доручення, такі й виконання), але залишається у сфері впливів Татарова.
Поки перше враження, що трошки зменшилися впливи Єрмака, в що якось дуже важко повірити, а зросли Татарова та нових фаворитів Зеленського — чи він не увірував у власну непомильність? А загалом, усе це виглядає вельми неприємно. У мене мало оптимізму. Боюся, що такий відвертий виклик очікуванням союзників нам буде дорого коштувати. Тим більше, що наростає ворожий тиск на фронтах, а ці мерзотники в такій ситуації ще й від Залужного не відчепилися.
Якщо подвиги Збройні Сили України / The Armed Forces of Ukraine і героїзм українського народу надихають весь світ, то українська влада, на жаль, продовжує «чудити», кожним днем доводячи, що гірше може бути.
Не хочу і не буду коментувати кадрові перестановки, в кожної людини є сильні і слабкі риси.
Найбільше, що мене хвилює: у владі досі працює група осіб, дії якої спрямовані на поразку України і перемогу Кремля.
Саме вони виставляли хибні приорітети для нації, зривали державне оборонне замовлення, скорочували фінансування армії. Саме керівник цієї групи надіслав повідомлення Кремлю 23 лютого 2022 року: «заходьте, двері відчинено».
Це не Кембріджська П’ятірка, цих людей набагато більше.
Заради перемоги Кремля вони готові самі створювати схеми і палити на них власних агентів, бо знають чудово, найефективніша перемога — це недовіра народу до влади, знищення ворога зсередини його власними силами.
Чим швидше ми встановимо і ліквідуємо цих агентів, тим швидшою і масштабнішою буде наша перемога.
ЗСУ свою роботу знають!
Ніщо і ніхто нас не зупинить!
