Політична криза набирає обертів на тлі тривалих відключень світла та важкої ситуації на фронті. Алі-Баба набув рис шварцівського дракона й уособлює весь набір якостей головного злодія.
«Вбивство дракона» сприймається, як найбільш очевидний та простий спосіб вирішення проблем. Навколо цієї ідеї обʼєднуються і депутати, і дипломати. І так цей крок виглядає доволі логічним скиданням баласту, що тягне на дно.
Але… але у Шварца в пʼєсі є дуже слушні думки. Перша: «Дракона не можна просто вбити. Його можна тільки замінити іншим». І у випадку з головою Офісу президента це неабияк актуально.
Бо будівлі на Банковій точно пороблено. Як не назвеш – виходить або НКВС, або райхскомісаріат, або КПРС. З часу, коли там розмістили чи то адміністрацію, чи то офіс президентів, всіх дійових осіб, які там працюють, влада розбещує. В усіх, поки вони дотичні до високих кабінетів на другому поверсі цієї будівлі, було і є відчуття своєї винятковості та богообраності. Настільки, що вони намагаються надягнути нам на голови виключно своє уявлення про прийнятну модель реалізації владних повноважень.
Механізм описаний ще Джорджем Орвеллом: «Для владарювання, і для тривалого владарювання, потрібно вміти викривляти відчуття реальності».
Корупційний скандал, який привідкрив залаштунки української політики, дає шанс країні змінити не тільки дійових осіб, а й спосіб реалізації владних повноважень. А спосіб був обраний такий: або ти робиш, що тобі сказано, або твоє майбутнє серед двірників.
До моменту появи плівок в країні було відчуття повільного, як приготування жаби на вогні, скочування в автократію. Марафонці у владі вже були готові повністю закрутити гайки контролю над медіа, судовою системою і силовими структурами та розпочали фінальний етап: силовий наїзд на збурювачів публічного спокою.
Але закрутити гайки до кінця та повністю встановити контроль не вдалося завдяки неочікуваній реакції молоді, яка категорично не сприймає конформізм і є реальним носієм вірусу свободи та європейських цінностей. Саме завдяки ним зірвались плани з консервації моделі управління. Плани, які так палко захищали у Верховній Раді відомі політики старої формації та фігуранти слідства.
Реакція провладних телеграм-каналів на скандал сьогодні зводиться здебільшого до конспірології. Або це «вашингтонський обком», або «агенти Кремля», або вони разом… руками Коломойського.
Якщо ми не вийдемо з парадигми управління державою «все моє, правила мої і виключення для своїх», то переможуть всі, крім нас з вами. А отже переможе дракон. Бо друга слушна думка Шварца саме про необхідність вбити дракона всередині кожного з нас.
І не варто прикриватися війною, намагаючись закручувати гайки вільнодумства та викривляти реальність ручними телеграм-каналами. Бо мільйони доларів готівкою, які ми побачили, йшли не на захист країни. А навпаки, на її ослаблення. Так само, як продовжують послаблювати країну інші схеми, які ще не викриті.
І не варто очікувати, що проста зміна імен міністрів, чиновників чи офісних персонажів на міфічних «достойників» може змінити систему. Поки цим магічним мисленням заражаються медійники, експерти та міжнародні партнери, «гвинтики» системи на нижніх ланках чекають «куди заносити» перерваний ланцюжок потоків.
Цей тиждень покаже, який шлях обере президент: чи готовий він позбутися свого дракона. Бо від цього багато чого залежить.
До речі, а після «двушкі в Москву» — точно «питання Чонгара знято остаточно», як на цьому наполягали деякі добрі патріоти?
Бо якщо на четвертому році війни на знищення у нас в РНБО перебували представники сенатора РФ Деркача — то уявіть що творилось в часи лейтенанта Баканова та контактів ОП з Портновим?
Думаю, і справа зливу спецоперації по «вагнерівцям», і розгром контррозвідувальної групи Бурби, яка напередодні нападу прямо заявляла про ворожу агентуру на вищих державних посадах (з чого дуже весело стібався Арєстовіч), і переслідування полковника Червінського (в чому всім було дуже складно розібратись) — заграють новими кольорами.
Те, що українці колись жахнуться правди, було зрозуміло вже давно, тепер все залежить від здатності всього суспільства нарешті вирватись з зеленого каматоза.