P.S.Марк ФЕЙГИН: Путин больной кровавый убийца и фанат Сталина
Виграно першу велику битву цієї війни — битву за Київ
Якби ми програли її, Україна була б роздерта на кілька шматків. Військові на Сході були б відрізані від постачання і оточені. До 300 вбитих цивільних в Ірпені додалося б 30 тисяч у Києві.
Ключовим стало утримання Васильківського летовища. «Елітні» обізяни були знищені і не змогли захопити злітну смугу для своїх транспортів.
Другим чинником була зупинка наступу на південь від Житомирської траси на Фастів і Васильків. Кажуть, допрмогли ще давньоруські Змієві вали.
А ЗСУ насипали зверху артою і ванькам стало різко не альо.
Третім і контрольним в голову стало звільнення Макарова і ускладнення постачання відрізаного південного угрупування.
За нас дуже круто зіграла рідна земля. Річка Ірпінь та її заболочені береги не пустили окупантів до Києва і дали час зібрати сили, а ще за нас був весь Київ.
У сучасній історії нема такого прикладу масової добровільної мобілізації в ТРО і ЗСУ.
1. Ми були не готові. Понівечені Ірпінь, Гостомель, Буча – плата за нашу неготовність.
2. Вже зараз треба врахувати помилки і рубежі подалі від Києва і Житомирської траси.
3. Озброєння ТРО – найкраще рішення для захисту Києва, яке тільки могло бути. Обов’язково треба це розвинути і зробити фішкою нашої оборони. (!!!)
4. Битва за Київ показала значення системи ППО. Вона має стати пріоритетом розвитку ЗСУ №1.
5. Критично не вистачає авіації і бойових гелікоптерів.
6. Протитанкові компплекси від союзників і українські аналоги помножили на нуль російську стратегію наступу колонами.
Тепер це тупо колони смертників.
7. Все те, що писали в літературі Другої Світової про українського солдата – правда.
Хитрий, вмілий, впертий, незламний.
На ньому трималася вся армія Совєцького союзу.
Тепер український солдат — як чистий спирт, не розбавлений московитами — робить ЗСУ непереможними.
Це перша велика перемога цієї війни. І вона не остання.