А що, власне, не так з тим буковельським биком, виходячи з позиції бика?
.
Так для нього той військовий, який ризикує своїм життям є лохом. Адже бик може спокійно насолоджуватись життям, не втрачаючи в статусі і «лішеніях», а той хто це втрачає, на його думку, цілком заслужено стає лохом.
Адже можна спокійно посилати військового «у свій Бахмут» щоб той своїм існуванням не нагадував бику про війну.
І проблема не в тому, що він так думає, а що так думає значна, я б сказав навіть переважна, частина українського суспільства. В різних проявах, в більшості випадків мовчазно думає, але саме так. Від таких биків і московських попів до тих, хто бухає в нічних клубах, лещенків, коль каклєт ітд.
А цей бик — це один з маленьких проявів, які постійно виникають, щодня, тисячами разів на день.
І рік тому такого що відбувається зараз не можна було б й уявити.
Чому так сталося? — А так сталося тому, що війна, як і в 2014 перестає бути проблемою суспільства і стає проблемою якогось відсотка населення (не такого великого) який бере в ній пряму участь.
І як в 2014, головним винуватцем цього є особисто президент. Тільки от причини різні.
Тоді Порошенко намагався вигородити суспільство від війни і це була його величезна помилка.
Тепер Зеленський використовує війну як джерело власної слави, влади, рейтингів, словом, як джерело нічого не вартого лайна, яке в один момент перетворитися в гарбуз.
І робить він це ціною деградації суспільства, ціною відсторонення суспільства від війни.
Бо такий от бик буковельський, якщо відкинути весь пафос і всі умовності, це і є основний «воїн» Зеленського. Це для нього, а не для солдата на фронті, Зеленський записує новорічні звернення з подяками «за то що ти є» (ти можеш ніхрена не робити, але ти маладєц). Для нього розказуються байки буданова, для нього працює телемарафон з ї*балами кошового і поворознюка, саме для нього це все.
Він може не втрачати в повазі, суспільному статусі, в грошах, в ставленні до нього, просто нічого не роблячи. Ба, більше, нічого не робити для війська зараз є навіть певною ознакою якості, як і публічно косити дурачка косячи від армії, тому що в Женю Кошового може влучити снайпер. Тому що жоден з владних політиків нічого не робить для війська, зате палиться на хабарях і купляє хати і дорогі машини під час війни
Тому що навіть безкарно красти мільярди на їжі солдата це теж норм.
Отакі от суспільні правила. Створені для паразитів і паразитування. Тому нема нічого дивного, що один з паразитів чесно висловив своє ставлення до людей, які не приймають подібні правила, а навпаки жертвують собою. Хто вони для нього? Самі подумайте?
Адже паразит чесно прийняв умови паразитування. Він чесно довіряє всім розповідям про рак путіна, закінчення ракет, і парад в Криму в грудні минулого року, довіряє Лідеру Нашому і йому цього достатньо, щоб нічого не втрачати.
Ба, більше, бику дозволено навіть хамити до військового. Думаєте ні?
А хто такі військові, до речі?
Це я питаю не тих, хто читає мої пости, я прошу подумати над цим запитанням з позиції середньостатистичного телемарафоного паразита, як цей бик?
Це ніхто. Якщо ви дивитесь марафон (це в широкому розумінні яке включає всі види інформаційної залежності від провладної пи*здоти), то військових у нас нема.
В нас героєм є брудна свиня з золотими зубами, яка рубає правду-матку для такої бикоти.
Ну і Головним Героєм, який всюди воює, все завойовує під дзенькання сталевих яєць є сам Зеленський.
Військових тупо нема. Їх не існує в світі таких биків. В кращому випадку існує безлика армія.
З акцентом на слові «безлика». В вітчизняній героїчній війні з більш потужним ворогом, за тисячами подвигів за цілий рік НІХТО з них не став героєм. Про ЖОДНОГО з них не говорить телемарафон. Про ЖОДНОГО. Так ми знаємо тих, кого ми читаємо, хто проявив себе на війні, але це їхні власні здобутки для вузької аудиторії причетних до війни, але жодних військових героїв для широкої аудиторії за цілий рік не створено.
Тобто, інформаційно перетворити брудну золотозубу свиню в героя під час війни вони змогли, але інформаційно народити хоча б одного військового Героя за рік війни і серед десятків тисяч подвигів — ні. Хто, приміром, потопив флагманський корабель Москва? — Зеленський і безлике військо.
І це робиться спеціально.
То ж не має нічого дивного і в хамстві бика до військового. Бо що не так? Хто він? Він це щось безлике, він це якийсь гвинтик (в кращому випадку), або розхідник (в гіршому) з позиції бика. Бо воює в нас то тільки один герой.
То чого бик має поважати того, кого він вважає розхідником для великого і єдиного воїна?
Ось так воно все і виглядає, це чесна картина в голові паразита.
Ось так і виглядають контрасти між воїном Зеленського і воїном України.
І приблизно такі ж контрасти між заявами Зеленського про перемогу і можливістю перемогти з ним на чолі і Перемогою.
Бо для того щоб перемогти треба перевернути пріоритети з голови на ноги і працювати на Перемогу, а не заради віртуальних речей, які не мають жодного сенсу. Але для них це не можливо. Взагалі.
.
Розголосом добились вибачень за образу військового, це добре, виховання суспільства триває, хоча і страшною ціною.
При тому я майже впевнений в кінцевій невдячності, бо вже раз проходили на власному досвіді, та і різні позитивні уклоністи з «єдиного» постараються, не сумнівайтесь.
Але байдуже, мотивація вже давно не чиясь вдячність, ми ж тільки краплі в океані.
…….
Взагалі системно щось зміниться коли вибачатися будуть перед генералами Марченко з Павловським, а за портновські викрутаси типу «брифінга» народ буде карати довічним баном будь-яких своїх «слуг»;
це вже не за нашого життя.