А потім щось пішло не так

А вам не видалося дуууже дивним, як поступово збігаються усе більше подій, де наше zелене неподобство і його московський гардеробник усе частіше виглядають, як побиті паршиві собаки? Таких прикладів усе більше, перераховувати нема сенсу, самі спостерігаєте. Нагадаю хіба два значимі навіть не епізоди, а цілі сектори.

Зелена зграя, трохи обтрусилася, очухалася після повернення із США, де, як кажуть, ці реальні придурки зуміли не просто переграти, але й на місці вигребти по повній. І після дрібних поступок, як зміна запобіжного заходу Червінському, вирішила, що Вашингтону зараз не до нас і можна красти, узурпувати, ущемляти, як і до того. А потім щось пішло не так. Чи поки не зовсім так.

Приїхала пані ревізор Пенні Пріцкер і чітко й без сюсюкань вказала відморозкам: давити бізнес і піднімати податки — це нічим не допоможе. Zеленський, переставай красти — все відстежено! І якщо більшість нашого тупуватого насєлєнія (не плутати з українським народом), цього могли не почути, то влада й оточення все зрозуміли. Сказане Пріцкер на просту мову перекладається доволі довгою тирадою, де є такі поняття, як «розшук і конфіскація активів, міжнародний ордер, санкції, а для початку припинення фінансових вливань у бюджет». Плюс, це все буде робитися максимально гласно. А ще все це донесли отим злодійкуватим грантожерам, які й від Америки гранти отримували, й із Zе загравали та все замовчували, але й від москви не гребували поживитися. Так-так…

Як швиденько zелена мокриця побіг, підгорнувши хвоста, скликати Раду підприємців (вона лояльненька, спеціально підібрана, але й там уже кричать від обурення), а московський пройдисвіт Гетьманцев почав списувати свої податкові фантазії на недобрий уряд.

А друга історія — це Червінський. Єрмачня мала надію все назад відіграти, а пішло навпаки. Судді перші зрозуміли, що погано пахне й порозбігалися. До кого погано доходить, доступною мовою пояснив Порошенко. До речі, з десятка публічних атак на нього спрацювало менше половини, решта відмовилися й юдині гроші на Банкову повернули. Смертничків не так багато, тільки ті, які вже на зразок того ж Гладкіха, замазані у московській агентурі й їм не відмитися. Далі до Червінського пішли журналісти, а вслід за ними коментатори. Ні, «Прямий» тут не аномалія, інтерв’ю було прогнозоване. А от ще недавно продажна під’єрмачна Укрправда — це вже такий облом для опи, що хоч відразу пакуй манатки до Ростова… Бо Фіала знає — Zеленський завтра втече або сяде, а Вашингтон і їх «всевидящеє око» будуть завжди.

Головне, це ті, хто стали передруковувати й поширювати уривки з інтерв’ю. А я ж про чимало із тих заробітчан не погано знаю. Ніс за вітром вони тримають, раніше ні разу й прізвище полковника не згадували. А тепер мені вже й потикатися із традиційними своїми статтями й нагадуваннями ніяк — затопчуть…

На жаль, це все речі далекі від незворотності, а наш Vоvа ще не пензлює до Ростова. Однак, моноліт захитався. От тільки б ревізори слабинки не дали… Там ще один нюанс. Zе і його зграя занадто рану увірували в «збитого льотчика» Байдена і переможця Трампа. Зміни в США доволі кардинальні. А Байден без обтяжливих виборчих перегонів матиме і час, і сили, і натхнення багато з чим порозбиратися…

Якщо вже згадав про адептів секти свідків «збитого льотчика», але в нашому вимірі. Чекаю, коли перебіжчики й зрадники опозиційного руху ренегати із тієї ж Демсокири чи моновських покидьків почнуть згадувати, що це ж саме вони найбільші прихильники Петра Олексійовича. А я цим виродкам буду регулярно про все їхнє лайно нагадувати — жріть до останку свою єрмачатину!

Тарас Чорновіл