Антон Павлович завжди вважав себе українцем за походженням, письменником українського роду в російській літературі, людиною, в жилах якої текла українська кров. В анкеті перепису 1890-го року Антон Чехов написав: «національність — малоросіянин».
29 січня 1860 р. в Катеринославській губернії народився Антон Чехов, письменник українського походження. Батько письменника — Павло Єгорович Чехов, українець, народжений у селі Вільховатка Полтавської губернії, жив у селі Вовча Балка на Харківщині. Бабуся А. Чехова — Єфросинія Шемко, в якої писменник часто гостював, розмовляла українською мовою, тому у творах А.Чехова так багато українізмів. Українізми в нього з’являються підсвідомо, під впливом походження. Чехов дуже часто думав українською. Тому й писав: «А чому б і не приїхати? Поблукали б і побалакали… Хай охороняють Вас українські Феї… Будьте здоровенькі. Ваш Чехов» (Лист Чехова до Смагіна, 30.І.1892).
Україна постала в оповіданнях письменника «Степ», «Щастя», «Печеніг», «У рідному кутку», «На шляху». Знаменита п’єса «Чайка» була задумана А. Чеховим у період його знайомства з актрисою Марією Заньковецькою (!), яка й стала прототипом головного образу твору Ніни Зарєчної.
Цитати:
«Україна дорога і близька моєму серцю. Я люблю її літературу, музику і прекрасну пісню, сповнену чарівної мелодії. Я люблю український народ, який дав світові такого титана, як Тарас Шевченко», — писав А. Чехов Агатангелу Кримському.
“Що за місця! Я просто зачарований! Крім природи, ніщо так не вражає в Україні, як народне здоров’я, високий ступінь розвитку селянина, котрий і розумний, і музикальний, і тверезий, і моральний, і завжди веселий,” — А. Чехов.